Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:52

Хто захистить інваліда, який живе у клітці?


Галина Терещук Львів, 1 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Брюховицька сільська рада на Львівщині залишила людину без даху над головою, надавши його земельній ділянці статус «для індивідуального садівництва».На ній можна лише вести сільгоспроботи, це за кілька метрів від міського цвинтаря.

Президентам, які 7 років тому брали участь у саміті у Львові, навіть у страшному сні не могло б приснитись, що їхній візит став справжньою трагедією для інваліда першої групи Ореста Сенишина. Єдине його майно – 5 сотих землі у Брюховичах, з двох боків до неї прилягає дорога. Чоловік власноруч зробив собі хатину, у ній і жив, а на землі щось вирощував.

Неестетичне? Зруйнувати!

Однак попри хату інваліда мав проїжджати президентський кортеж на вечерю у ресторан. Архітектор вирішив хату Ореста знести, бо вона неестетично виглядає, а це зашкодить оглядинам краєвидів президентами. Однак, згідно з законом «Про земельний кодекс», на земельній ділянці, призначеній для садівництва, можна зводити навіть споруди без естетичного вигляду. Принаймні про це нічого в законі немає. Хатину інваліда разом із його речами бульдозери зрівняли з землею. Дозвіл на це видав Шевченківський районний суд. Натомість у судовому позові інваліду відмовили. Нині земельна ділянка розділена ґрунтовою дорогою.

Як мріяти про ванну в клітці

Орест Сенишин розповідає, де мешкає зараз: «Я мешкаю у залізній будці біля Львова. Мені її виготовили на моє замовлення, 6 квадратних метрів і клітку. У цій клітці – будці я живу 7 років».

Інвалід домагається, щоб Брюховицька сільрада змінила статус його земельної ділянки з "індивідуального садівництва" на "використання під забудову". Він хоче обміняти цей клаптик землі на однокімнатну квартиру, бо мріє про власний дах і ванну. Його ж земельна ділянка придатна під якийсь бізнесовий проект чи то облаштування автомийки, чи для крамниці обрядових послуг.

Депутатське ігнорування

Однак депутати Брюховицької сільради ігнорують інваліда, який для них неестетично виглядає – в нечистому одязі і не так пахне.

Кореспондентові Радіо Свобода у раді пояснили, що інвалід Сенишин за стільки років уже набрид, не дуже привітно спілкується з працівниками.

Депутат львівської міськради Микола Сварник, який роками оббиває пороги сільської ради у справі інваліда, зауважує: «Вони тягнуть час. Казали, що нескладно, він мав робити якийсь внесок, а потім заїлись».

Допомогти бідній людині обіцяли як депутати облради, так і міськради, від БЮТ, Свободи, «Нашої України». Однак, кому потрібні проблеми бідного інваліда, який, як пес, живе у металевій будці?
XS
SM
MD
LG