Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:24

Із Назарбаєвим домовилися, а з Путіним – зарано.


Тетяна Ярмощук Слухати: Київ, 2 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні в Києві зустрічали казахстанського Президента і коментували вчорашні пропозиції Президента Росії. Звичайно, в центрі уваги знову були енергоносії.

Зустріч Президента України Віктора Ющенка з Президентом Республіки Казахстан Нурсултаном Назарбаєвим. Київ, 2 лютого 2006 року.
Робоча група, про створення якої домовилися Віктор Ющенко та Нурсултан Назарбаєв має займатися перспективами українсько-казахстанської співпраці у енергетичній сфері. Йдеться, зокрема, про питання нафтогону Одеса-Броди-Гданськ, будівництво якого розпочалося понад 10 років тому.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв зазначив: “Питання Одеса-Броди ми обговорюємо вже багато років. Що стосується казахстанської сторони, то ми великої проблеми у цьому не бачимо. Але є й інші питання, які стосуються подальших поставок. І тому, щоб зрештою перейти до справи, ми створили робочу групу, яка у першій половині цього року має розглянути всі проблеми: фінансування, об’єми нафти, переробка, подальший продаж... Тоді ми з’ясуємо, що перешкоджає вирішенню цих питань”.

Насамперед українські національні інтереси

Президент України також переконаний, що питання українсько-казахстанської співпраці сьогодні на часі. А от говорити про конкретні проекти у газовій сфері між Україною та Росією, на думку Ющенка, зарано: “Що стосується діючої газотранспортної артерії – це стратегічний актив України, об’єкт, над яким згідно з законом сформована державна монополія, державне управління, і все, що пов’язане із модифікацією, вимагає дуже уважного і обережного підходу. Моя позиція у цьому питанні формуватиметься на принципі реалізації українських національних інтересів”.

Так Віктор Ющенко прокоментував вчорашню заяву російського Президента Владіміра Путіна щодо ймовірної участі українських компаній у видобутку енергоресурсів на території Росії, а також створення газотранспортного консорціуму.

Натомість український Прем’єр Віктор Янукович раніше не виключив можливість передачі активів української газотранспортної системи в обмін на паритетну участь у газовидобуванні Росії.

«Втративши енергетичну незалежність один раз, можна потім до неї не повернутися»

А директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін каже, що Україні варто думати про довгострокову перспективу: “Газ – це така категорія, що вона вичерпується, що вона не є вічною. А якщо сьогодні магістралі передавати комусь у користування, як відповідні акції, то це означає, що газ закінчиться, а магістралі відійдуть тому, хто прагне їх отримати. З цих мотивів я б до таких кроків не вдавався і прораховував би далекостроковий варіант, що буде далі, через 20-30 років. Втративши енергетичну незалежність один раз, можна потім до неї не повернутися”.

Експерт: потрібно займатися бізнесом, а не політичними іграми

Перед тим як говорити про такі глобальні проекти, Україна мала б створити потужну національну акціонерну компанію міжнародного рівня, яка б займалася бізнесом, а не брала участь у політичних іграх. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко: “На сьогодні Україна не має механізму, який би міг реалізувати цю ідею. Та компанія, НАК “Нафтогаз України”, яка мала б реалізовувати цю ідею, поки що фінансово слабка, у неї низький рівень якості корпоративного управління. Вона не тільки не може інвестувати у міжнародні проекти, але й у неї не вистачає коштів для розвитку своєї інвестиційної програми всередині країни”.

Отже, що у підсумку? У підсумку — робоча група, яку Україна й Казахстан домовилися створити і яка розроблятиме спільні проекти в енергетичній сфері. А от до конкретних спільних енергетичних проектів із Росією Президент України поки що ставиться з великою обережністю.

Матеріали до теми:

• Банківська система Казахстану приваблює інвесторів із СНД. • Назарбаєв у Берліні – званий гість, якому доводиться чути не тільки компліменти.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG