Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 20:31

«Хартії-77» — опозиційному рухові за демократичну Чехословаччину — минає 30 років.


Оксана Пеленська Слухати: Прага, 5 лютого 2007 (RadioSvoboda.ua) — Узимку 1977 року група чехів і словаків склала документ, у якому закликала співгромадян чинити опір комуністичному режимові в Чехословаччині. Документ увійшов до історії як «Хартія-77». Його появі завдячуємо багатьом дисидентам і правозахисникам, які всупереч погрозам заявили всьому світові, що демократичні цінності повинні бути нормою життя.

Вацлав Гавел
До складу ініціативної групи входило п’ятеро осіб, серед яких відомий правозахисник Вацлав Гавел, актор Павел Ландовський, письменник Людвік Вацулік. Складений ними текст документу звертав увагу на порушення прав людини в комуністичній Чехословаччині й закликав до опору. Його підписало 243 особи — різні за віком, освітою, релігійними переконаннями.

Уже наступного дня Гавела і Ландовського затримала СТБ — чехословацька служба державної безпеки. Але відвернути поширення документу, названого «Хартією-77», режим не зміг. Його текст дістався на Захід,«Хартію-77» почули.

Хартія навчила не мовчати

Комуністичному режимові не вдалось приховати фактів цензури, фізичних розправ над дисидентами, грубого втручання в особисте життя людини. Та передусім сталось найважливіше: співгромадяни зрозуміли, що треба не мовчати, а домагатись своїх прав, що є люди, які бачать шлях із несвободи на волю.

У цьому головне значення Хартії, вважає один із її підписантів, відомий чеський дисидент і публіцист Петр Ул. На його думку, сьогодні, на жаль, Хартію як історичну подію оцінюють недостатньо: «Гадаю, що сьогодні ми недостатньо розуміємо і ставимо недостатній наголос на тому, що Хартія була мостом між демократичною весною відродження, так званою „празькою весною“ в 1968 році, й листопадовою „оксамитною“ революцією 1989-го. Адже ті люди, які воювали за демократичні ідеали в 1968-му, — ті самі люди підписали „Хартію-77“. Хартія створила умови, завдяки яким дійшло до мирного, ненасильницького, я сказав би, джентльменського перебирання влади від комуністів наприкінці 1989-го року».

За неповні 12 років після Хартії Вацлав Гавел очолив демократичну революцію в Чехословаччині, тоталітарний комуністичний режим зазнав краху. У тому, що нині Чехія і Словаччина належать до вільних європейських держав, велика заслуга тих громадян, хто 30 років тому не скорився.

Ідеї Хартії важливі й нині

Чи належить документ «Хартія-77» тільки до історії? Ні, вважає відома чеська публіцистка і речник Хартії Петра Шустрова: «Гадаю, що в цілому прагнення громадян не дати державі робити те, що їй забагнеться, звертати увагу на те, що держава належить громадянам і що про їхні потреби необхідно дбати, — це дуже важливо, і це завдання залишається. І сьогодні, вважаю, в чеському суспільстві, а також у Словаччині, в Україні, в пострадянських державах існують явища, проти яких потрібно виступати».

«Хартії-77», людям, які її підписали, присвячена виставка, відкрита в празькому Національному музеї. Серед найважливіших експонатів — оригінал Нобелівської премії за літературу, яку отримав видатний чеський поет Ярослав Сейферт — один із тих, хто не побоявся поставити свій підпис під « Хартією-77».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG