Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:50

Чи існує надія після реваншу? Розмова з Юрієм Андруховичем.


Тарас Марусик Слухати: Київ, 6 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) — 7 лютого в Брюсселі відбудеться конференція, присвячена Україні, під назвою “Роль громадськості у розвитку демократії і відкритого суспільства”. Ініціаторами цього українського дня виступили фракція європейських зелених в Європарламенті і Фонд імені Генріха Беля. Серед запрошених – голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Андрій Шевченко і відомий український письменник Юрій Андрухович. Радіо Свобода зв’язалося телефоном із паном Андруховичем, щоб з’ясувати головну мету брюссельського заходу.

Ю.А.: Головна мета – з’ясувати, які зміни відбулися після Помаранчевої революції 2004 року і що можна вважати якимись прогресивними змінами в житті українського суспільства.

Р.С.: А хто організував цей захід?

Ю.А.: Ініційовано фракцією зелених партій в Європарламенті. Це політики, які з самого початку надзвичайно уважно стежили за розвитком подій в Україні ще у зв’язку з президентськими виборами 2004 року. Потім їхня делегація неодноразово бувала в Києві під час революції. Тоді ж склалися в них деякі контакти з нашими недержавними організаціями, з окремим особами, в тому числі зі мною. Наслідком того контакту був мій виступ у Страсбурзі, в Європарламенті, який вони тоді організували. Це було 15 грудня 2004 року. Будемо вважати, що і зараз – це мав би бути такий собі “рімейк” тієї зустрічі.

Р.С.: Повертаючись до завтрашнього заходу, чи є правильно розумію, що ті люди, які ініціювали і запросили не лише Вас, хочуть детальніше розібратися в тому, що діється сьогодні в Україні?

Ю.А.: Безумовно. Передусім, йдеться про те, щоб почути точку зору незалежних українців, які безпосередньо не заанґажовані в якихось, скажімо, політичних партіях і думка яких у той же час може бути цінною вже тим, що вони у своїх галузях, у своєму полі діяльності – знані, відомі люди.

Ми найбільше зацікавлені в тому, щоб про нас якомога більше знали. Я вважаю, що без відкритості в України просто немає майбутнього. Саме тому я з радістю погодився взяти участь у цій зустрічі.

Р.С.: А чи могли б Ви сказати, що Ви приблизно збираєтеся говорити в своєму завтрашньому виступі?

Ю.А.: Мій виступ називається “Між Сізіфом і Захер-Мазохом – українська модель письменників 2007”. Я намагаюся сформулювати якомога відвертіше свої настрої і думки. Домінує, звичайно, негативна оцінка того, що відбулося. Я намагаюся розповісти, що і як було втрачено і наскільки багато втрачено. Я пробую також відповісти на запитання, чи існує надія. Колись, за іншої подібної нагоди, я запитував, чи існує надія після Чорнобиля. Так-от я зараз трошки переформульовую і запитую, чи існує надія після реваншу.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG