Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 04:49

Ранковий гість – дизайнер одягу Настя Панченко.


Ірина Перешило Київ, 7 люте 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Випускниця Донецького інституту конструювання і моделювання одягу, дизайнер Настя Панченко на прохання Радіо Свобода розповіла про свої перші колекції одягу.

Р.С.: Настя, як називається Ваша колекція з сьогоднішнього показу?

Н.П.: Ця колекція називається Київська Русь.

Р.С.: Чому Ви обрали таку тему?

Н.П.: Колись я захопилася язичницькими релігіями, і я пішла не від візуального образу, а від образу чистоти, близькості до природи — і вийшла така колекція.

Р.С.: З якої тканини виконана ця колекція?

Н.П.: З льону. Це трапилося за допомогою Волинського шовкового комбінату, мені дали 20 метрів такого класного льону і сказали: “Роби”. От я і зробила.

Р.С.: Настя, а як народжується колекція — Ви прочитали літературу, захопилися темою, а як все це потім втілилося у такий м''який крій і плавні лінії?

Н.П.: Якщо людина має в собі щось художнє, то вона звикає бачити музику, чути лінію. Будь-які образи легко транспортуються у візуальне — і потім з цього можна зробити колекцію, написати картину.

Р.С.: Ви своє майбутнє пов''язуєте саме з цією професією — модельєр?

Н.П.: Зараз я працюю у Домі моди Наташі Глазкової помічником дизайнера. Але більше мене цікавить організація таких шоу, як сьогодні. Бо у нас є багато молодих класних дизайнерів, але часто їм немає де показати свої колекції, тому я хочу піднімати фешн-культуру в Донецьку.

Р.С.: Чи є вже у Вас клієнти, що довіряють Вашому творчому смаку, і роблять Вам замовлення?

Н.П.: Протягом деякого часу я працювала дизайнером прикрас із штучного каміння, і в мене були постійні клієнти, а щодо одягу, то я, чесно кажучи, дуже не люблю шити, і тому я частіше вигадую ідеї, а шиє хтось інший.

Р.С.: А собі?

Н.П.: Собі я не люблю шити, а люблю псувати речі. Купувати джинси, а потім різати їх, розмальовувати. Або купувати собі кльові, але звичайні футболки і потім робити на них дірки, написи. Зараз мене цікавлять техніки розпису на тканині акриловивми фарбами, ваніліном. Це дуже цікаво.

Р.С.: Настя, а у що Ви вірите?

Н.П.: Зараз я цікавлюся ніцшеанством. Я пройшла етап язичництва, етап буддизму, індуїзму. І зараз я відійшла від потусторонніх ідей і повернулася обличчям до землі. До ідеї підняти свій статус як людини. Статус не в плані соціальному, а плані моралі, тобто праця з самим собою.

Р.С.: Що чи хто для Вас є взірцем у цьому сенсі?

Н.П.: Перш за все – це сила. Я вважаю, що в людині найважливіше – це сила. І саме з її моральної сили витікають інші моральні якості. Якщо людина сильна, то їй не потрібно робити якусь підлість або ще щось таке. Тому треба вчитися бути сильною людиною.
XS
SM
MD
LG