Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:21

Борщ і мінестроне – краще їсти окремо.


Наталка Кудрик Рим, 8 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Для українця, який живе за кордоном, окрім іноземної мови і традицій, доводиться звикати і до чужих харчів. Смачна, наприклад, італійська піцца, та завжди кортить поласувати домашньою юшкою чи з’їсти шматок запеченої підчеревини з часником і чорним хлібом. Взагалі їжа виступає своєрідним культурним посередником між народами. Головне – зберігати національні особливості, бо суміш українського борщу з італійським (супом) мінестроне навряд чи буде їстівною.

Вареники для іноземців – одне задоволення!
Мій знайомий продавець на римському базарі Марчелло часом запитує, чи не забула я купити у нього сирого червоного буряка. Він добре вимовляє по-українськи назву цього продукту і знає, що переважно українці готують страви з буряка, а в місцевому супермаркеті його серед дня зі свічкою не знайдеш. На лотках поруч з італійськими продуктами досить часто можна побачити специфічні харчі з різних країн, представники яких емігрували до Італії. Кожна етнічна громада разом з рідною кухнею ніби переносить за кордон пам''ять рідної домівки.

Іноземці із задоволенням замовляють українські голубці, вареники...

Водночас національна кухня чи не найліпша реклама власної країни. Власниця невеличкого українського ресторану у Римі пані Любов розповідає, що іноземці із задоволенням замовляють голубці, вареники з грибною підливкою, гуляш і оселедець під шубою. Готують також італійські страви, але виключно за місцевими рецептами: “Ми можемо експериментувати – і можливо виникне щось нове, але то вже буде ні українське, ні італійське, вийде якась суміш”.

На Апеннінах, за даними Комерційної палати, майже півсотні українських ресторанів. Найактивніші у цій сфері китайці. Деякі італійські кухарі робили спроби поєднати гастрономічні традиції, скажімо, заправити пасту східними спеціями. Згодом переконувалися, що попри загальну поширеність деяких інгредієнтів, італійська кухня має залишатися італійською.

Середземноморська кухня більш поживна і корисна?

Біфштекс із яловичини Фіорентіна – типова страва регіону Тоскана.
Яловичина, риба, паста, помідори, базилік та оливкова олія – ось, за словами флорентійського кухаря Даквіно, найбільш поживні продукти його національної кухні: “Середземноморська кухня поживніша і корисніша порівняно з іншими, її не слід змішувати з іншими кулінарними традиціями. Ми в Італії завжди намагаємося готувати наші страви. Інтеграція іноземних гастрономічних традицій можлива, але поєднання їх з італійською кухнею... не думаю, що це гарна ідея”.

Ще б пак, практично неможливо знайти італійця, який би засумнівався у тому, що його кухня найліпша у світі. Ця країна міцно тримається за свої кулінарні традиції, та й будь-де за кордоном легко натрапити на піццерію.

Власниця українського ресторану пані Любов зазначає: “Щоб сказати, що наша кухня смачніша за італійську, я б так не сказала. Я шаную українську кухню, бо я на ній виросла, але італійській кухні треба віддати належне. Стосовно того, що їхня кухня корисніша для здоров’я, у ній менше різних жирів, то є правда”.

Певно, траплялося спостерігати, коли співрозмовники, не розуміючи мови один одного, легко знаходили спільну мову за столом. Отож , наголошують фахівці і гурмани, їжа – не тільки дає задоволення для шлунка, але й долає мовні та культурні перепони.
XS
SM
MD
LG