Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:16

Рейдерство в Новій Україні.


Ірина Біла Де криються джерела рейдерства? Хто найбільше від нього потерпає? Чи впливає рейдерство на економіку та імідж країни? Слухати:

Ірина Біла: Рейдерство – це слово стає в Новій Україні звичним і частовживаним. Що ж воно означає? Де криються джерела рейдарства? Хто найбільше від нього потерпає? Чи впливає рейдерство на економіку та імідж країни?

Розбагатіти в Новій Україні, виявляється, не проблема. Безліч можливостей і безліч способів. Щоправда, більшість з них мають кримінальний присмак. “Але ж гроші не пахнуть,” – казали давні римляни.

Найпростіший та найшвидший спосіб – це відібрати добро в когось, як робили колись розбійники на великій дорозі. По-сучасному це буде рейдерство (від англійського слова “ride”, у перекладі “несподіване захоплення”).

Можна по-старинці, застосовуючи грубу силу, а можна й застосовуючи більш “вишукані” методи: скуповування акцій підприємств через підставних осіб, або ж задобрюючи хабарами рішення суддів. Боротьба за київське ВАТ “Сатурн”, що виробляє знаний у світі оборонний комплекс “Кольчуга”, велася за чітко продуманою стратегією. В кілька етапів. Якщо один з варіантів захоплення не виходив, відразу ж застосовувався інший.

А розпочалося все із кількамісячного збору інформації про підприємство. І, як стверджує голова правління і генеральний директор “Сатурна” Володимир Чміль, навіть із застосуванням силових структур. Підприємство ж бо не бублики випікає.

Володимир Чміль: Збором інформації нашого підприємства займалися силові структури: СБУ, були задіяні працівники зовнішньої розвідки, тому що ми працюємо по контрактах з закордонними фірмами.

От перший етап. Вони півроку збирали інформацію. Потім другий етап. Потрібно відкрити проти директора якусь кримінальну справу. Нічого не вийшло? Після цього почалася скупка акцій в міноритарних акціонерів. Коли їм і це не вдалося, тоді пішли у хід замовні судові рішення.

Ірина Біла: Володимир Чміль поступово поруч з виробничими проблемами вивчав і всі юридичні тонкощі самозахисту. Досвід цьому сприяв.

Володимир Чміль: Більше 30 суддівських рішень, кожне з яких доводилося відміняти в апеляційній інстанції або навіть у більш високих інстанціях.

Не зважаючи на це, ми до сих пір воюємо з цими рейдерами.

Ірина Біла: За кілька років судових тяжб підприємство зазнало чималих збитків, хоча продовжувало працювати і видавати оборонні комплекси, що приносили державі непогані прибутки. А свої збитки директор підприємства продовжував підраховувати.

Володимир Чміль: Ми потратили на судові тяжби приблизно половину грошей, які ми виплатили своїм робітникам на зарплату. Якщо взяти наших 500 робітників, то ми за рік їм виплати близько 2 мільйонів гривень. Половину такої суми, біля мільйона гривень, ми потратили на “судєбниє іздєржкі”.

Ірина Біла: Чому ж така запекла боротьба триває за підприємство, яке отримує не такі вже й космічні прибутки? Яка причина?

Володимир Чміль: Причина дуже проста. На цій території 10 га дорогої київської землі. Якщо зуміти знищити це підприємство, то тут можна побудувати невеличкий мікрорайон і на цьому заробити 800% прибутку приблизно на 30-40 мільйонів доларів за 3-4 роки. А тут сидить 500 чоловік і заважають їм це зробити.

Ірина Біла: Нині директор ВАТ “Сатурн” Володимир Чміль очолює Антирейдерський союз. Це єдина в Україні громадська організація самооборони власників: промисловців та підприємців, яка представляє інтереси або вже захоплених рейдерами виробництв, або тих, кого намагаються поглинути. Нині до неї входить більш, як 20 суб’єктів господарювання, загальна кількість робітників на яких перевищує 10 тисяч.

Якщо у якихось з цих підприємств зміниться власник, то існує ймовірність, що їхня робота буде припинена, а працівники звільнені. Про це свідчить статистика, яку вдалося зібрати Володимиру Чмілю.

Володимир Чміль: 25% захоплених підприємств взагалі зникають і перестають що-небудь виробляти. Ті підприємства, які змінили власників за рахунок захоплення, знижують свої виробничі показники. Хоча, якщо дивитися на підприємства, які не підлягають (є теж статистика), то вони практично всі сьогодні від 8% до 82% підняли ріст виробництва.

Ірина Біла: Рейдерство характерне для країн з перехідної економікою, в яких відкривається можливість стати мільйонером за безцінь, “прихватизувавши” стратегічне підприємство, а то й цілу галузь. “Я би в рейдери пішов – хай мене навчать”. Ця пісенька стає дедалі популярнішою серед студентів юридичних факультетів.

“Ці лисиці та вовки санітарного лісу”, як називає дрібних рейдерів журнал “Влада грошей”, можуть за 10% вартості об’єкту зробити вас його власником.

Кошторис такий: $5 тисяч за послуги фізичного захисту, $10 тисяч – купівля необхідного рішення в суді, $100 тисяч – PR-компанія, а також до 10% вартості підприємства послуги рейдер-менеджменту. Утім, як розцінки рейдер-менеджменту, так і їхня тактика – це річ нетривка. Як стверджує директор “Української юридичної компанії” Олег Мусієнко, сьогодні рейдери стали більше задіювати силові структури.

Олег Мусієнко: Якщо раніше рейдери використовували загальні суди України ля досягнення своєї мети по захопленню різноманітних підприємств, земель, то на цей час шляхом підкупу посадових осіб, силових так званих структур: прокуратури, МВС і СБУ вони відновили практику порушення кримінальних справ на замовлення.

З метою подолання опору законних власників рейдери роблять формальні заяви про порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства відносно тих власників, яких вони мають намір усунути.

Ірина Біла: Судові позови, штурм підприємств і навіть смерть одного з керівників від серцевого нападу – це результат рейдерських атак на управління будівництв Хмельницької та Рівненської АЕС.

Увага тих, хто скуповує акції, до цих підрозділів підвищилась після завершення будівництва найновіших в Україні ядерних енергоблоків.

Подробиці знає рівненська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко: В останній день минулого року працівники управління будівництва Хмельницької АЕС поховали свого багаторічного директора і голову правління Ігоря Шевцова.

Серце керівника не витримало численних судових позовів, брудних звинувачень, які розклеювали невідомі особи на будинках у місті енергетиків Нетішині, і… штурмів управління невідомими особами в масках, котрі називали себе новітніми акціонерами. Працівники управління захищалися так:

Геть бандитів!

Валентина Одарченко: Слова, які напередодні смерті вимовив перед телекамерами Шевцов, нині на вустах у багатьох:

Ігор Шевцов: Увесь їхній інтерес полягає в урядовій програмі на здійснення будівництва 11 енергоблоків. Це колосальні гроші! Мільярди і мільярди доларів! Це ласий шматок, до якого кожен хоче притулитися.

Валентина Одарченко: Суть роботи рейдерів покійний Шевцов пояснив журналістам.

Ігор Шевцов: Вони арештували наші акції. Збори не відбулися, але вони десь напишуть листа, що збори відбулися, суд підтвердить їм, а поки я доведу, що це не так, то тут уже все винесуть.

Валентина Одарченко: Скупкою акцій, яка згодом призвела до виробничих і людських трагедій, займалися кілька рівненських і тернопільських підприємців, серед яких відомі імена Ігор Голод та Дмитро Крючков.

Однак Ігор Голод стверджує: його мета виключно у поновленні прав усього трудового колективу.

Ігор Голод: Ви можете відкрити сайт Генпрокуратури. На сьогоднішній день кримінальні справи є в місцевій прокуратурі, здається, в Славутській чи в обласній прокуратурі. Вона стосується зловживань фінансових.

Валентина Одарченко: Нині в обох управліннях немає стабільного керівництва.

Тим часом в “Енергоатомі” постало питання пошуку інших виконавців будівельних робіт, адже довірити спорудження ядерного об’єкту нестабільному колективові просто небезпечно.

Багаторічний директор Рівненської АЕС, а нині міський голова Кузнєцовська Володимир Коровкін бідкається: через рейдерські перипетії страждає місто.

Володимир Коровкін: Розпадається могутній колектив, немає єдності. Найнеприємніше, що у нас є можливість зайняти людей іншою роботою. Але коли немає впевненості у надійності партнера, то будівельні договори не вкладаються, люди лишаються без роботи і втрачають кваліфікацію. Ірина Біла: Не почуваються безпечно і підприємці у Дніпропетровську. Досі там лунали тільки заяви про напади рейдерів на комерційні структури, в числі яких були ринок «Озерка» та олійно-екстракційний завод. Наразі у місті заговорили про медіа-рейдерство.

Більше ним цікавилася дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

Юлія Рацибарська: Про атаки рейдерів повідомили представники уже двох великих ЗМІ: Дніпропетровської державної телерадіокомпанії та популярної газети «Дніпро вечірній».

Представник керівництва редакції «Вечірки» Віктор Міщенко зібрав спеціальну прес-конференцію, аби повідомити про, як він сказав, рейдерське захоплення газети.

За його словами, до офісу увірвалася група людей разом із молодиками двох охоронних агенцій, захопила кілька приміщень, де були документи і оргтехніка.

Ці люди, як сказав пан Міщенко, які назвали себе ліквідаторами колективного підприємства «Дніпро вечірній», заручились рішенням одного із судів Дніпродзержинська і наразі хазяйнують у редакції, чим ставлять під загрозу вихід газети.

Віктор Міщенко: Люди, які не мають до журналістики аніякого відношення, спромоглися якимось чином заручитися сумнівним рішенням районного суду і під прикриттям приватних охоронних структур захопили редакцію газети «Дніпро вечірній».

Така войовничість і впевненість йдуть від наявності покровителів рейдерських афер.

Юлія Рацибарська: Ніякого рейдерського захоплення не було. Так стверджує друга сторона цього конфлікту, ліквідатори підприємства, яких пан Міщенко називав нелегітимними. Вони підтверджують свої повноваження рішенням одного із районних судів Дніпропетровська.

Голова ліквідаційної комісії Юлія Татаринова каже, що газеті це нічим не загрожує.

Натомість у пані Татаринової багато питань до тих, хто реформував газету. Вона заявляє про зловживання з боку керівництва редакції «Вечірки».

Юлія Татаринова: Ми нарешті зустрілись з колективом. Він думав, що все це на кошти спонсорів: меблі, які закуповували, вихідні дні, які влаштовували. Насправді це було на кошти, які керівництво перерахувало з депозиту колективного підприємства на рахунок ТОВ. Ці факти вже передані до правоохоронних органів.

Юлія Рацибарська: Обидві сторони показують велику кількість судових документів, які суперечать один одному і погрожують новими судовими позовами.

Між тим на ласу частинку дніпропетровського медіа-ринку кинув оком іще хтось. У Києві одна із комерційних структур зареєструвала газету з ідентичною назвою «Дніпро вечірній» і таким же логотипом, хоча це заборонено законом.

Ірина Біла: Центр досліджень корпоративних відносин вирішив розпитати у підприємців, кого вони вважають найвпливовішими рейдерами в України. З результатами досліджень ознайомить соціоаналітик Центру Микола Носов.

Микола Носов: По результатах дослідження було виявлено, що в 2006 році найкрупнішими рейдерами України є: перше - це група “Приват”; друге – це “Фінанси і кредит”; третє – це консорціум “Альфа-груп”; четверте - це “Систем кепітел менеджмент” і “Укрсоцбанк”.

Але ці групи неможливо звинувачувати в тому, що вони є основні рейдери, тому що рейдерство повинне бути доведене по закону. Тільки на цьому можна робити висновки.

Це дослідження було зроблене з суб’єктивного бачення експертів України.

Ірина Біла: Розквітом рейдерства в Україні вже висловив стурбованість і Євросоюз. “Натомість Україна активних заходів щодо зменшення цього явища не вживає,” - переконана право захисниця Тетяна Монтян.

Тетяна Монтян: Держава насправді мало що робить, оскільки тут треба змінювати законодавство і ввести жорстке покарання за незаконне захоплення підприємств під приводом “лівих” судових рішень.

Особливо цим грішать всілякі провінційні суди, в яких хабар за таке рішення перевищує грошове утримання за багато років. Ніхто не чув, щоб хтось поніс відповідальність за такі дії.

На жаль, держава нічого не робить з судовою системою, яка і є головним “кришуватилем”, можна сказати, рейдерства.

Ірина Біла: “Держава існує не для того, аби перетворювати земне життя в рай, - переконували класики, - а для того, щоб завадити йому остаточно перетворитися на пекло”. В тому числі і для вітчизняного бізнесу.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG