Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:24

«У мене таке враження, що він соромиться свого походження», – автор «списку 20 тиранів світу» про Аляксандра Лукашенка.


Людмила Ваннек Слухати: Прага, 9 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Президента Білорусі Аляксандра Лукашенка називають «останнім європейським диктатором». Принаймні, у новій книзі «Тирани. 20 найгірших живих диктаторів світу» американського журналіста Девіда Валечинскі (Wallachinsky), Лукашенкові відведене 14 місце (він випереджає президента Росії Владіміра Путіна, який посів 20-ту позицію). Автора книги вважають експертом у царині диктаторських режимів. В інтерв''ю Радіо Свобода він розмірковував, якими мотивами керується у своїй діяльності зокрема авторитарний лідер Білорусі.

Обкладинка книги «Тирани. 20 найгірших живих диктаторів світу».
Аляксандр Лукашенко
Лютий 2003 р.
(© RadioSvoboda.Ua)
Аляксандр Лукашенко налаштований оптимістично, незважаючи на те, що його критикує одночасно і Захід, і Росія. Білоруський лідер переконаний, що чутки про кінець його політичної кар''єри перебільшені.

«Дай Боже мені за ці 4 роки виконати те, що я пообіцяв своєму народові! Якщо я це зроблю і здоров''я мені дозволить, я буду таким же, як ви сказали, активним і дієвим – то я залишати політичну боротьбу не маю наміру. Якщо вже чесно вам відповідати на це запитання», – сказав Аляксандр Лукашенко днями в інтерв''ю агентству «Reuters».

Чи ж справді Лукашенко так відданий своїй справі?

Девід Валечинські, американський дослідник сучасних тиранів, каже, що насправді таких, як Лукашенко, незалежно від їхньої політичної філософії (президентів, королів та князьків, які залізним кулаком керують своїми країнами) об''єднує один ключовий інстинкт: самозбереження, утримання влади в своїх руках.

Валечинські ділить диктаторів на три категорії: хто отримав владу у спадщину від родичів (як президент Сирії Башир аль-Асад), тих, хто, як Фідель Кастро, захопив владу силоміць, і хто, як Аляксандр Лукашенко та інші пострадянські автократи, «вріс у владу». У списку, який офіційно оприлюднять 11 лютого, серед тих, хто «вріс у владу» – і президент Росії Владімір Путін, він завершує двадцятку живих світових диктаторів. Перше ж місце посідає президент Судану – Амар аль-Башир.

Але повернімося до Аляксандра Лукашенка.Він єдиний у списку, кого автор мав можливість побачити особисто. Це було на Олімпіаді в Нагано, в 98-му році, коли Валечинські побачив Лукашенка в ложі для ВІП- персон на хокейному стадіоні.

Девід Валечинські: «У перші вечори він показувався у костюмі з краваткою, як належить лідерові держави. Його охоронці були одягнуті схоже. І потім раптово вони почали виходити на люди у спортивних костюмах, таких тренувальних. Але це не змінило їхнього вигляду, вони, як і раніше, виглядали як політична мафія».

Диктатори – реальні люди, а не штучні монстри

Девід Валечинскі особливо звертає увагу на приватне життя диктаторів, бо вважає, що про них треба розповідати як про реальних людей, а не як про штучних монстрів.

Ніхто з журналістів не міг нічого сказати про дружину Лукашенка, навіть її світлини ніхто не бачив. Це здивувало аналітика, але й підтвердило його теорію «персонального демона Лукашенка»

Девід Валечинські: «У мене таке враження, що він соромиться свого походження, він би хотів бути справжнім світовим лідером, але, якщо ви побачите його дружину – ви зрозумієте, звідки він походить».

Для Лукашенка настали тяжкі часи

Говорячи про майбутнє цього диктатора, Валечинскі зазначає, що для Лукашенка настали тяжкі часи, бо йому треба боротися одночасно і з величезною залежністю білоруської економіки від Росії, і з тиском Заходу, який вимагає від нього відмовитись від самоізоляції.

Девід Валечинські: «Лукашенко у складній ситуації, бо тепер не той період, коли європейські лідери можуть заплющити очі на порушення прав людини. Його сприймають як якусь скалку, болячку на тілі Європи. Бути диктатором як Лукашенко – це значить належати до часів, які вже минули (з європейської точки зору)».

Що ж робити Лукашенку, коли від нього усі відмовляються?

Девід Валечинські бачить один вихід: «Якщо він має проблеми і з європейцями, і з росіянами, він робитиме те, що роблять багато інших диктаторів – він звернеться до китайців, іранців, до диктаторів усього світу, які намагаються підтримувати один одного. І він зміцнить торговельні відносини з Китаєм, Пакистаном, Іраном, африканськими державами, якщо вони мають хоч щось, що він може використати».

Насправді Лукашенка уже налагодив відносини з керівництвом таких держав як Іран, Куба. Венесуела. Однак, поки що неясно, чи цих відносин вистачить, щоб утриматися при владі «останньому диктатору Європи»...

Матеріали до теми:

• Аляксандр Лукашенко – батько нації чи безбатченко? • Лукашенко: Білорусь хоче йти власним шляхом поміж Росією й Заходом. • Білоруський опозиціонер Ігар Лялькоу про Білорусь, Росію, Україну та Євросоюз. • Президент Білорусі хоче поліпшення відносин із Заходом. Чи щиро?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG