Що таке стратегія національної безпеки України? Навіщо вона потрібна? Політолог Артем Біденко вважає, що це необхідний документ. І підходити до нього треба з цілковитою відповідальністю, враховуючи всі нюанси міжнародного досвіду:
За словами Біденка, сама по собі стратегія є досить серйозним документом і засновує три важливих моменти: це національні інтереси, шлях досягнення цих національних інтересів і третє – загроза національним інтересам і шлях боротьби з ними. “У Сполучених Штатах і в інших країнах, які працюють за цим прикладом, це є досить чітка система, яка менше базується на теоретичних викладках, а більше базується на практичних втіленнях національної безпеки. Україна, на жаль, сприйняла це трошки потворно і стратегія національної безпеки України – це досить демагогічний твір, він також робиться експертами, які складають це на багатьох сторінках, але конкретних, чітко визначених інтересів немає”.
Стратегія страждає на багатослів’я?
На думку політичного експерта Олександра Дергачова, у стратегії національної безпеки України немає низки важливих питань, приміром, енергетичної безпеки: “Йдеться передусім про те, що Президент у такий спосіб реалізує власне право, фіксує в такий спосіб власне бачення відповідних проблем, тоді як залишаються під запитанням деякі важливі питання, пов’язані, скажімо, з енергетичною безпекою, режимом кордонів. Тобто, є питання, які недостатньо врегульовані і які потребують більш системної і послідовної політики державного механізму”.
Інші опитані експерти кажуть: Стратегія, принаймні той варіант, який вони бачили, страждає на багатослів’я, розмитість пріоритетів, а перелік загроз національній безпеці в них занадто довгий. Втім, сподіваються вони, остаточний варіант вийде більш вартісним.
У травні минулого року Рада Національної безпеки та оборони закінчила розробляти проект Стратегії національної безпеки і передала його до Секретаріату Президента. У документі визначені пріоритети, цілі та напрямки політики національної безпеки у середньостроковій та короткостроковій перспективі. Стратегія накреслена до 2010 року.
За словами Біденка, сама по собі стратегія є досить серйозним документом і засновує три важливих моменти: це національні інтереси, шлях досягнення цих національних інтересів і третє – загроза національним інтересам і шлях боротьби з ними. “У Сполучених Штатах і в інших країнах, які працюють за цим прикладом, це є досить чітка система, яка менше базується на теоретичних викладках, а більше базується на практичних втіленнях національної безпеки. Україна, на жаль, сприйняла це трошки потворно і стратегія національної безпеки України – це досить демагогічний твір, він також робиться експертами, які складають це на багатьох сторінках, але конкретних, чітко визначених інтересів немає”.
Стратегія страждає на багатослів’я?
На думку політичного експерта Олександра Дергачова, у стратегії національної безпеки України немає низки важливих питань, приміром, енергетичної безпеки: “Йдеться передусім про те, що Президент у такий спосіб реалізує власне право, фіксує в такий спосіб власне бачення відповідних проблем, тоді як залишаються під запитанням деякі важливі питання, пов’язані, скажімо, з енергетичною безпекою, режимом кордонів. Тобто, є питання, які недостатньо врегульовані і які потребують більш системної і послідовної політики державного механізму”.
Інші опитані експерти кажуть: Стратегія, принаймні той варіант, який вони бачили, страждає на багатослів’я, розмитість пріоритетів, а перелік загроз національній безпеці в них занадто довгий. Втім, сподіваються вони, остаточний варіант вийде більш вартісним.
У травні минулого року Рада Національної безпеки та оборони закінчила розробляти проект Стратегії національної безпеки і передала його до Секретаріату Президента. У документі визначені пріоритети, цілі та напрямки політики національної безпеки у середньостроковій та короткостроковій перспективі. Стратегія накреслена до 2010 року.