Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:54

Тещині вечірки або 5-й день Масляної.


Леся Бакалець, Євгенія Вятчанінова Київ, 16 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У народі кажуть: “Не все коту масниці”. Щоправда, за звичаєм, найбільша увага не котам, а жінкам.

У п’ятницю на Масляну чоловіки здавна мали багато клопоту. Годі й казати, що уся увага була прикута до жінок. У цей день зять мав частувати тещу, а потім ще й селом на санчатах возити. Водночас чоловіки могли взяти реванш: коли теща у печінках сиділа, то маршрут для подорожі пролягав через круті пагорби. Коли ж на вдачу жінка була лагідна – дорога була рівна, як струна.

Надія Зяблюк, співробітник музею народної архітектури та побуту Пирогів каже, що такі тещині вечірки – російський обряд. А в Україні цього дня ховали колодія. Пані Надія пояснює, хто це такий: “Це персонаж української масниці. Це була колода, її пеленали, і називали колодієм. В понеділок він народжувався, у вівторок йому робили хрестини, в середу похрестини, в четвер він гуляє масницю, в п’ятницю помирає, в суботу чи п’ятницю тут же його ховають, а в суботу оплакують”.

Та найбільш гучно відзначали останній день свята – неділю, яку в народі назвали “прощальною”. Цієї днини ніби прощалися з усім масляним і смачним. Адже на носі – піст. Водночас споживали і “харч духовний”. Причому у різних регіонах по-різному.

Відмінності у кухні і прикметах

На Полтавщині, приміром, у неділю сусіди й родичі ходили від господи до господи і просили вибачення. Вважали, що саме у цей день настане Страшний суд, тому й слід забути усі образи. Особливо богомільні люди взагалі не виходили на вулицю, не вживали горілки, а пригадували усі свої гріхи. На Слобідській Україні у цей день чоловіки не лягали спати з дружинами, мовляв, “Щоб вовк поросят не з’їв”. А на Бойківщині після пишних проводів масниць у неділю ввечері ретельно вимивали посуд від масного. Щоб і крихти скоромного у господі не було.

Святкування Масляної було різним і по обидва боки Дніпра. Тетяна Сосновська, директор літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини говорить, що на Лівобережжі багато традицій були спільними з російськими. Ті самі млинці, наприклад. Для Правобережжя першою стравою є вареники з сиром. А в деяких регіонах перевагу надають навіть м’ясу.

Тетяна Сосновська: “У цей останній тиждень перед постом на Західній України доїдають власне доїдають всю ту жирну, непісну їжу, яка залишилася після Різдва, коли закололи свинку або кабанчика, коли готували шинки, ковбаси. Щоб уже потім з понеділка почати Передвеликодній піст”.

До Великого посту є ще два повних дні щоб досхочу наїстися вареників та млинців, потанцювати та наспіватися пісень. Використайте цей час сповна!
XS
SM
MD
LG