Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 20:43

Конституційний Суд став інструментом політичної боротьби?


Тетяна Ярмощук Київ, 16 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Напруга у відносинах між гілками влади не повинна перетворити Конституційний суд в інструмент політичної боротьби. Голова Конституційного суду Іван Домбровський заявляє, що тиску на нього немає, але скаржиться на велику кількість звернень і намагання завантажити суд непритаманними йому справами.

Будівля Конституційного суду.
Жодного подання щодо перегляду змін до Основного Закону у Конституційному суді немає, заявив сьогодні Іван Домбровський. Раніше ж Юлія Тимошенко стверджувала, що її політична сила направила до Конституційного Суду позов щодо перегляду політреформи. А от подання Президента щодо Закону «Про Кабінет Міністрів», за словами пана Домбровського, взяте до розгляду: «Це подання передано до колегії. На засіданні буде визначений суддя-доповідач. У нас є встановлені законом терміни для розгляду справ. Для подань, де йдеться про конституційність, до 3-х місяців. Для звернень, де йдеться про конституційність, до 6-ти місяців. Конституційний суд може визначити невідкладність тієї чи іншої справи, і тоді термін скорочується до місяця».

Досі не ухвалено жодного рішення

Від початку роботи Конституційний суд не ухвалив жодного рішення. Наразі у його провадженні 60 подань та звернень. За словами голови Конституційного суду Івана Домбровського, вони носять здебільшого політичний характер: «На жаль, наші урядовці, чільники, на мій погляд, займають неправильну позицію. Вони все хочуть перекласти на плечі Конституційного Сулу. Один лише приклад. Щоб вирішити проблему з заступниками міністра внутрішніх справ, хіба треба її вирішувати через Конституційний суд? Ми будемо її розглядати. Але невже не можна зібратись і вирішити її, а не створювати проблеми. І знайшли крайніх – Конституційний суд нічого не видає».

«Шантажу, попереджень, підкупу, прохань особисто до мене не було...»

Разом з тим, Іван Домбровський спростовує будь-яку інформацію, що на Конституційний суд чиниться протиправний тиск: «Шантажу, попереджень, підкупу, прохань особисто до мене не було. Судді мені про це не заявляли. А якщо виступає в суді представник Президента з аргументами, своїми аргументами, він і тисне на нас. А для чого вони прийшли до нас? Щоб впевнити нас у правильності тієї чи іншої думки чи позиції. Такий тиск, якщо це можна назвати тиском, я вважаю нормальним».

Заполітизований підхід до формування судової системи?

На думку кандидата юридичних наук Миколи Сірого, за нинішніх умов Конституційний Суд не може повною мірою виконувати свої функції. Головна причина негараздів, на думку пана Сірого, заполітизований підхід до формування судової системи: «Перед фахівцями потрібно ставити абсолютно конкретне завдання відділити питання конституційності від питання законності. Якщо проаналізувати роботу КС, то в багатьох рішеннях дається відповідь на питання законності, тобто не їхньої компетенції. А якщо вони дають відповідь на питання законності, то до них і продовжують звертатися. На фаховому рівні потрібно дати відповідь. І цю відповідь потрібно затвердити і обґрунтувати певні зміни до Конституції у сфері статусу Конституційного суду».

Нагадаємо, що після півторарічної перерви, 4 серпня минулого року, у день затвердження Кабінету Міністрів Віктора Януковича, Верховна Рада таки привела до присяги суддів Конституційного суду.

Матеріали до теми:

• Конституційний Суд завалили скаргами. • Президент і Кабінет Міністрів продовжують з’ясовувати стосунки. Тепер – у судах. • Дострокові парламентські вибори: міф чи реальність? • Від битви за Закон про Кабмін до війни за зміну зовнішньополітичного курсу України. • Закон «Про Кабмін»: протистояння триває.
XS
SM
MD
LG