Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:32

Звуки життя: Троїстий символ. 15 років малий Герб є, а великого немає.


Олександр Лащенко, Надія Шерстюк Рівно 15 років тому незалежна Україна отримала малий герб держави. Ним став відомий ще з часів Київської Русі символ – тризуб. А Великому гербу, на відміну від Малого, пощастило менше – він досі існує лише у вигляді проекту. Працюють комісії, тривають суперечки між істориками, геральдистами і політиками, а держава півтора десятиліття живе без великого герба. Скільки ще може тривати така тяганина, наскільки взагалі важливі геральдичні символи для українців?

ГЛАС НАРОДУ:
Що зображено на малому гербі України?
Олена, кухар:
- Тризуб. У цього символу - історичні корені.
Сергій, рятувальник:
- Я точно не пам''ятаю, але знаю, що цей символ був ще у князя Володимира.
Людмила Павлівна, пенсіонер:
- Скільки той тризуб є гербом - 15 років? Ну, хай буде собі такий символ - хай буде серп і молот, хай буде тризубець - хай буде все! Я згодна!
Сергій, менеджер:
- Є кілька версій походження герба - від сокола, що пікірує, до зображення древньослов''янського ідола. Подібна тематика є у багатьох народів світу, зокрема, на гербах африканських держав.
Василь, будівельник:
- Як що зображено - тризуб! Це - символ захисту своєї землі.


Всупереч тому, що дехто з депутатів-вихідців із Компартії і чути не хотів про тризуб, навішуючи на цей давній символ різні історичні ярлики (мовляв, це “герб петлюрівщини, бандерівщини”), 15 років тому Верховна Рада затвердила саме його Малим гербом держави.

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
від 19 лютого 1992 року:
1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.
2. Зображення Державного герба поміщується на печатках органів державної влади, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ...


Таким чином національне знамено у формі золотого тризуба на синьому тлі замінило серп і молот, розміщені на щиті, обрамленому колоссям, із п''ятикутною зіркою зверху. Україна стала незалежною, а УРСР разом із самим Радянським Союзом, зникла з карти світу.

Малий герб України Державний герб УРСР


Серед тих, хто ухвалював 19 лютого 1992 року постанову про малий герб держави, був і тодішній депутат Іван Заєць. На його думку, відразу після проголошення незалежності України затвердження державних символів почали гальмувати. Вже тоді навколо них точилася запекла боротьба політиків:

Іван Заєць: "Антиукраїнські сили, що не сприймали української державності, робили все, щоб не було національної символіки".
“Антиукраїнські сили, що не сприймали української державності, робили все, щоб не було такої символіки, базованій на національній традиції. Зрештою у Конституції зафіксували положення, за яким тризуб має стати центральним елементом Великого герба України. А його до сьогоднішнього дня його так і не схвалили. Серед його елементів, крім тризуба, герб Війська Запорізького. Коли ухвалювали малий герб, наголошували, що в ньому має відбитися не лише історія України початку 20-х років минулого століття, а й історія Війська Запорізького. І це був той аргумент, який схилив тоді Верховну Раду до прийняття такого рішення”.

А Юрій Соломатін, депутат-комуніст кількох попередніх скликань Верховної Ради, не шкодує, що Україна досі не має Великого герба. Він закликає “не бігти поперед паровоза” в його затвердженні. Юрій Соломатін переконує, що для людей держава – насамперед матеріальний побут, а після цього вже починається культура, духовність, хоча такі речі пов’язані:
Юрій Соломатін: "Хай Україна спочатку розбереться, звідки їй брати нафту і газ, а після цього можна і до герба підійти".


“Немає ще такої держави, щоб вона мала власний герб. Хай вона спочатку розбереться, звідки їй брати нафту і газ, а також припинить усі ті чвари, що досі точаться у суспільстві. Після цього можна і до герба підійти. Досі в Україні існують великі розбіжності в поглядах, якою має бути Україна і це красномовно підтвердили президентські та парламентські вибори. Тому нам слід насамперед визначитися – хто ми є? А вже після цього – робити оці “цяцьки-пецьки”, цей політичний макіяж із гербом, а також гімном, прапором тощо”.

Суперечки політиків та експертів стосовно того, яким саме має бути Великий герб, призвели до того, що тяганині з його затвердженням не видно кінця. До речі, за 20-ю статтею Конституції, закон про такий герб можна приймати не менш, як двома третинами складу Верховної Ради, тому без так званого консенсусу тут не обійтися. Законопроект про Великий герб пролежує у парламенті вже шість років, “а віз і нині там”. І до сьогодні лунають думки про необхідність нових проектів герба або навіть про те, щоб взагалі від нього відмовитися. Так вважає і геральдист Олекса Руденко:

“Я особисто виступаю проти появи Великого герба. Він непотрібен, бо Україна є унітарною державою, і Великим гербом, по суті, може бути тільки зображення, що поєднує в одному символі герби самоврядних територій. А у нас такої системи немає. Великий герб потрібен тій державі, яка утворилася на базі кількох незалежних держав чи державних утворень. Такий символ нам не дуже потрібен, але вже написано у Конституції, тому колись його приймуть. Однак не в цей, скажімо так, час. Це – черговий привід для ламання списів у Верховній Раді. Зрештою питання символіки – менш значуще, ніж інші проблеми, які так важко вирішує наш парламент”.

Серед тих, хто працював над проектом Великого герба України, - історик-геральдист Юрій Савчук. Тризуб – у центрі (як символ Київської Русі), козак із мушкетом (данина Війську Запорізькому), а також лев (символ Галицько-Волинського королівства) – так виглядає це

й проект, над яким група вчених працювала кілька років. Головна ідея гербової концепції – герби не обирають і не створюють, їх успадковують, констатує Юрій Савчук:

“Усі ці емблеми у різний час уже використовувалися як державні герби. Всі три знаки свого часу виконували функції державних емблем різних утворень, які існували на території України. Всі ми знаємо, що життя у нашій країні відбувається від виборів до виборів. А оскільки вибори проходили надзвичайно часто, інколи не встигали підготувати, узгодити, внести законопроекти до розгляду. Хоча за останні 10 років проект Великого державного герба двічі вносився на розгляд депутатів, і хоча це питання не зачіпає якихось матеріальних інтересів парламентарів, зрештою все тонуло у вирі нескінченного політичного протистояння”.

А щодо тризуба - про походження та значення цього символу вчені висувають безліч теорій, але досі він залишається загадковим. За словами Юрія Савчука, цей знак пов’язують з Трійцею, знаходять його витоки у народних традиціях, філософії. Причому різновидів тризуба – ще більше, ніж тлумачень його суті.

У 20-й статті Конституції України йдеться, що “головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)”. Пам’ятав про знак княжої держави і голова Центральної ради, історик Михайло Грушевський, якому належала ідея взяти тризуб як основу герба Української народної республіки, зазначає історик Володимир Ричко. Це зрозуміло, адже тризубці вважалися символами князівської влади і зображувалися на монетах та печатках. Володимир Ричко:

“Тризуб - особистий генеалогічний знак князя Володимира. За даними археологів, оці знаки, князівські знаки Рюриковичів, з’являються на монетах та інших предметах вжитку з кінця 10-го століття. Тобто – походження цих знаків достеменно невідоме. Можливо, вони успадковані від скандинавів, а можливо – ще від сарматів. На Північному Причорномор’ї були подібні знаки. Але найголовніше в цьому те, що потім їх використовували як знаки княжого достоїнства. Цей символ постійно еволюціонував, у тому числі, й після смерті Володимира, дійшовши до наших днів”.

Переважна більшість громадян України плутається у словах державного гімну, але при цьому знає - що зображено на гербі держави. Це показало всеукраїнське опитування, проведене недавно Інститутом соціальної та політичної психології. Більше третини респондентів не спромоглися пригадати слова гімну, однак три чверті опитаних дали правильну відповідь про герб. А головне – найкраще знає державну символіку молодь – респонденти віком від 18 до 29 років.

Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск:

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG