Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:38

Тарифні межі.


Надія Петрів Київ – Ужгород, 20 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні у Києві народні депутати від опозиції вимагали від парламенту проголосувати за обмеження зростання комунальних тарифів. Вони наполягають, щоб збільшення квартплати, ціни за воду та тепло відбувалося лише до певного рівня і лише за умови зростання зарплат. Розгляду запропонованого законопроекту у Верховній Раді сьогодні так і не відбулося, опозиційні партії пропонують ще раз повернутися до питання.

Як реагують на такі ініціативи у регіоні, де майже 40% середнього сімейного бюджету доводиться платити за комунальні послуги?

За рейтингом обласних центрів щодо відношення вартості житлово-комунальних послуг до сімейного бюджету Ужгород займає друге місце після Кіровограда. За обігрів одного квадратного метра житлової площі платити 5 гривень 12 копійок. За обігрів двокімнатної «хрущовки» площею 45 квадратних метрів ужгородська сім’я сплачує 230 гривень. Якщо ж до цього додати вартість гарячої та холодної води, вивіз сміття, оплату ліфтів та квартплату – сума «зашкалює» за 500 гривень. Майже у жодному обласному центрі України нема таких високих тарифів.

Ужгород – не лідер на Закарпатті

Визнають це навіть чиновники й водночас зазначають, що це ще не максимальна вартість тарифів зі встановлених у Закарпатті.

Заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Олександр Карташов зауважив: «За теплопостачанням Ужгород серед обласних центрів на першому місці, тобто в Ужгороді найвищий тариф на тепло серед усіх обласних центрів України. Це офіційна інформація. Але якщо дивитися не тільки на обласні центри, а всі адміністративні одиниці лише у нас в області, то Ужгород тут першого місця не займає. У нас на тепло тарифи більші, ніж в Ужгороді, в Мукачеві та Міжгір’ї…».

Ужгородці кажуть, найприкріше те, що їм доводиться платити більше, ніж, скажімо, киянам, хоча зарплати у цих двох містах неспівмірні.

Непродумане обмеження

Про закон, який мав би обмежувати зростання вартості тарифів відповідно до зростання середньої зарплати, ужгородці відгукуються здебільшого схвально. Хоча й розуміють, що це може призвести до проблем.

Бухгалтер приватного підприємства 34-річна Лариса зазначає: «Я не знаю докладно, що саме передбачає цей законопроект, хоча є такий побіжний погляд з тієї інформації, яка доступна через пресу. Мені здається, що це економічно нерозумно, недоцільно, необґрунтовано й може справді загнати в ще глибшу кризу житлово-комунальні господарства держави. Але з іншого, чисто споживацького боку, хотілось би, щоб якось співвідносилися можливості людей оплачувати комунальні послуги, їхня якість і зростання тарифів на ці послуги».

Закарпатська влада взагалі вважає цей законопроект непродуманим. Каже Олександр Карташов: «Думаю, що з економічної точки зору це нонсенс. Якщо затвердження тарифу на газ, електричну енергію й мінімальна заробітна плата «йде» своїм шляхом, а тариф на житлово-комунальні послуги буде прив’язаний лише до мінімальної заробітної плати, то житлово-комунальні підприємства ми заженемо туди, де вони були 4 року тому, вони стануть збитковими, перестануть платити людям зарплату, розраховуватися за енергоносії, перестануть платити податки в державу – і ми повернемося на 4-5 років назад».

За несплату за газ позбавлятимуть дотацій

Водночас у державі чомусь сьогодні замовчується ще один дуже важливий нюанс. Два тижні тому побачила світ постанова уряду, за якою дотації регіонам надаватимуть відповідно до розрахунків за газ. Тобто, якщо підприємства житлово-комунального господарства, бюджетні установи розрахуються за блакитне паливо, скажімо, на 50%, то отримають лише 50% дотації з Державного бюджету. Для Закарпаття, яке живе за рахунок надходжень з центру, це обіцяє катастрофу, бо регіон отримує дотації на виплати заробітних плат та соціальної допомоги.
XS
SM
MD
LG