Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:43

Оспівувач Волині Улас Самчук повернувся на Батьківщину.


Валентина Одарченко Рівне, 20 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Через 102 роки від народження Уласа Самчука у Рівненському будинку вчених відкрили музей всесвітньо відомого письменника.

Улас Самчук
Хто не читав Самчука – той не знає України. У той час як Уласовою трилогією «Волинь», перекладеною кільканадцятьма мовами, захоплювався світ, коли західні літературознавці називали його одним із найбільших українських письменників і подавали його кандидатуру на присудження Нобелівської премії, Самчукові книги забороняли на батьківщині. Бо мудре і надзвичайно насичене художніми барвами слово Самчука описувало епоху надзвичайно влучно.

Тим, хто заперечує факт голодомору в Україні – варто прочитати Самчукову «Марію». Українську трагедію міжвоєнної і радянської дійсності описують його романи «Ост», «Морозів хутір» і «Темнота». Темами останніх книг Самчука стала боротьба УПА та життя українських емігрантів. Помираючи 20 років тому, класик, котрий в останні роки життя жив і творив за кордоном, заповів перевезти свою спадщину до України. Це й зробили спадкоємці його творчості за заповітом, громадяни Канади, відомі діячі Світового конгресу українців – подружжя Оксана і Ярослав Соколики.

Він покладав велику надію на молодь

Ярослав Соколик: «Взагалі про музей він не думав. Йому головне було, щоб його твори були доступні до української людини, у першу чергу для молоді, бо покладав великі надії на молодих людей, тому щоб найперше його твори дійшли до них».

Два роки тому, до сторіччя видатного письменника, у Рівному з’явився його пам’ятник, а видавництво Острозької академії вперше в Україні перевидало книгу «Волинь», яка принесла Самчукові світову славу. Тож у Рівному з’явився унікальний музей з багатьма речами домашнього вжитку Самчуків, фотографіями та розповідями про їхніх друзів і їхній час. Тут і фортепіано Олени Теліги, і друкарська машинка Самчука, і писанки, які дарували Самчуки друзям... І найцінніше – оригінали книг, архів яких переданий до Інституту літературознавства.

«Я пишаюся тим, що ми земляки Уласа Самчука»

Директор Інституту літературознавства, земляк Уласа Самчука академік Микола Жулинський, котрий привіз до музею чимало цінних видань, повідомив про наміри обов’язково видрукувати усю Самчукову спадщину: «А головне, які він спогади залишив – унікальні. Їм ціни немає… Я пишаюся тим, що ми земляки Уласа Самчука».

Щоб виконати заповіт Уласа Самчука остаточно, слід повернути його прах на батьківщину. Де має бути могила видатного письменника – ще не з’ясовано, однак, на думку багатьох письменників та громадських діячів, вона має розпочати пантеон славетних українців, які хотіли після смерті спочивати в рідній землі. А в Будинкові вчених, за пропозицією ректора Острозької академії Ігоря Пасічника, незабаром з’являться ще дві експозиції – присвячені нашим землякам Олені Телізі та Борисові Тену. Робота зі збору експонатів уже розпочалась.
XS
SM
MD
LG