Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:07

Трудова міграція: чому саме українські заробітчани найчастіше стають жертвами шахраїв?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.


Гості Свободи: Ольга Рахматулова, фахівець з питань протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції, Наталія Кривцова, керівник інформаційного відділу Міжнародної організації з міграції.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: За даними дослідження Міжнародної організації з міграції, проведеного у п’яти країнах, Україна посіла перше місце за кількістю осіб, що були обмануті й опинилися в трудовому рабстві.

Кирило Булкін: Яка причина цієї тривожної статистики? Невже держава не може захистити своїх громадян, що їдуть на заробітки? Чи українці довірливіші за інших і легше потрапляють у халепу?

Перш, ніж почати обговорювати ці питання, пропоную послухати, хто саме найчастіше потрапляє на гачок шахраїв.

Ось як змальовує узагальнений портрет такої людини Юлія Жаворонкова, консультант гарячої лінії з питань торгівлі людьми правозахисної організації “Ла Страда”: Юлія Жаворонкова: Це найчастіше молоді жінки від 18-річного до 26-річного віку. Переважно це неодружені і з базовою загальною, середньою, середньо-професійною освітою. Здебільшого з невеликих міст України.

Рівень матеріального добробуту можна оцінити як низький і дуже низький. Грошей, як правило, не вистачає навіть на необхідні речі і продукти.

Що стосується чоловіків, то більшість становлять одружені, віком приблизно від 31-го до 60 років, які виїжджають з метою заробити грошей за короткий строк для забезпечення належного рівня життя своєї сім’ї. Рівень освіти у більшості такий самий, як і в жінок.

Кирило Булкін: Отже, в чому причина того, що українці так часто потрапляють в оману? Хто винен: держава, яка не може їх захистити, чи самі заробітчани, які нехтують обережністю?

Наталія Кривцова: Я не говорила б однозначно, що винна тільки держава чи самі люди. Тут багато факторів, які впливають на такі наслідки нелегальної міграції.

По-перше, я хотіла б зупинитися на тому, що жертвами торгівлі людьми стають нелегали, тобто ті люди, які нехтують законодавством країни, куди вони їдуть, хоча знають, що вони будуть порушувати закони. Тоді вони потрапляють на гачок торців людьми.

Кирило Булкін: А яка статистика?

Наталія Кривцова: За даними дослідження, яке опублікувала Міжнародна організація з міграції, виявлено, що 117 тисяч українців. Це в абсолютному вимірі. А у відносному вимірі, я думаю, що ось моя колега спеціально може оголосити...

Ольга Рахматулова: Щодо відсотку українських громадян, що потерпіли від торгівлі людьми, то це складає зовсім невелику частину, тобто 1,3%. Тому, коли ми говоримо про абсолютні показники, треба завжди зважати на пропорцію населення. Якщо ми називаємо Україну головним постачальником “живого товару” в Європі, то ми повинні подивитися на цей відсоток, тому що Україна, наприклад, є менш постраждалою, ніж Молдова.

Я повернуся до дослідження і зазначу, що воно було проведене в Україні, Білорусі, Молдові, Болгарії та Румунії в рамках програми “Протидія торгівлі людьми” при підтримці МЗС Королівства Данії, а також в рамках проекту Агентства США.

Особливість цього дослідження полягає в тому, що, по-перше, єдина методологія була застосована в усіх 5 країнах, що дозволяє нам порівнювати ці показники в регіоні.

По-друге, то це те, що вперше було випробувано метод підрахунку кількості потерпілих, що є науково обґрунтованим.

Юлія Жмакіна: Перепрошу, я не розумію технології. Це було інтерв’ю з людьми, які повернулися до України і розповідали свої історії? Як ви вирахували ці 117 тисяч українців?

Ольга Рахматулова: Інструментом цього дослідження було особисте інтерв’ювання українських громадян.

Юлія Жмакіна: А охоче вони йшли на такі контакти?

Ольга Рахматулова: В принципі так.

Кирило Булкін: Але хтось міг не захотіти розповідати... Тоді виходить, що не 117 тисяч, а більше?

Ольга Рахматулова: В такому випадку ми йшли до іншої людини, якщо хтось не хотів відповідати.

Кирило Булкін: В яких країнах найчастіше опиняються українці та українки у трудовому рабстві?

Ольга Рахматулова: Для України трьома головними країнами призначення є Туреччина, Росія та Польща. Це за даними нашої організації, за даними постраждалих, з якими ми працюємо.

Кирило Булкін: Які види трудового рабства найпоширеніші, зокрема ті, від яких страждають українці?

Наталія Кривцова: Ми сьогодні говоримо про різні форми експлуатації або про різні форми торгівлі людьми. До форм торгівлі людьми відносяться як сексуальна експлуатація, так і трудове рабство, також видалення органів, сюди також треба віднести торгівлю дітьми.

Юлія Жмакіна: А зараз спробуємо дізнатися трохи більше інформації з тих місць, звідки найчастіше їдуть на заробітки, а також куди їдуть.

На зв’язку кореспондентка Радіо Свобода у Львові Галина Терещук.

Галино, чи є якась статистика відома щодо мешканців Львівщини і Тернопільщини стосовно тих, хто нелегально виїхав працювати закордон?


Галина Терещук: Достеменної статистики немає. Ані влада не може цього достеменно сказати, ані громадські організації.

Але, скажімо, ті тернопільські чи львівські села, які об’їздила особисто я, то в кожному з них вам розкажуть одну-дві історії жертв за межами України.

Що це є за люди? Передусім – це ті особи: і жінки, і чоловіки, яким не виплачували гроші за роботу. Скажімо, особисто розмовляла із жінкою, яка перебувала в Італії, і за два роки їй господарі не виплатили жодної копійки. Жінка зійшла з розуму. Її вже батьки за власні кошти змушені були забрати з Італії. Зараз вона сидить замкнена вдома.

Близько 10 випадків, ті, що відомі громадським організаціям, то це чоловіки, які повернулися з колишніх країн Югославії, яким не виплачували заробіток за 3-4 місяці.

Третя категорія жертв (це те, про що вже говорили гості) – це ті, які потрапили в сексуальне рабство.

А тих людей, які втратили здоров’я, зокрема були травмовані, вже рахують тисячами в двох областях.

Скажімо, в центрі Львова чоловік грає на сопілці. Він втратив обидві ноги на будові у Петербурзі.

Така ось статистика.

Юлія Жмакіна: Галино, ти багато спілкуєшся з пересічними мешканцями Галичини. Кого вони винуватять у таких ситуаціях? До кого вони йдуть, зрештою, по допомогу, коли повертаються в Україну?

Галина Терещук: Звинувачення одне: держава, зокрема в особі влади, не забезпечує людям роботи з належною оплатою. Це є найбільше звинувачення, що штовхає людей їхати, тому що середня зарплата у 500-600 гривень в області, коли є діти, її не вистачає на життя людям.

Друге місце, куди вони йдуть, то це в громадські організації. Є одна така, як “Жіночі перспективи”, яка надає реабілітаційну допомогу. Там працює психолог. 10 чи 20 днів можна перебувати.

Але, скажімо, людина з села, яка стала жертвою закордоном як трудовий нелегал, вона практично в себе вдома в селі сидить замкнена в будинку і ні з ким абсолютно не хоче розмовляти.

Кирило Булкін: А зараз поради для тих, хто все ж-таки збирається на заробітки за межами України.

Спершу послухаємо коментар для Радіо Свобода кандидата юридичних наук, ученого секретаря Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України Влади Батиргареєвої.


Влада Батиргареєва: Якщо Вам пропонують виїхати на роботу під туристичною візою, то вас намагаються ошукати. У вас відбирають паспорт нібито для реєстрації, то вас намагаються ошукати. Вам пропонують роботу офіціантки, няні, гувернантки, економки без знання мови, то вас намагаються ошукати. Контракт на роботу, складений на незрозумілій для вас мові, то вас намагаються ошукати. У фірмі, що пропонує свої послуги з працевлаштування, немає ліцензії, то вас намагаються ошукати.

Кирило Булкін: А які ваші найголовніші поради, шановні гості, які б ви виділили для слухачів?

Наталія Кривцова: Робіть, будь ласка, поінформований вибір. Дізнайтеся якомога більше, куди ви їдете, до кого ви їдете, про умови праці. Це вам обов’язково допоможе не потрапити до рук шахраїв або торгівців людьми.

Ольга Рахматулова: Обов’язково потрібно мати копії документів з собою, залишати копії документів та всю інформацію про роботодавців тут, в Україні, з родичами і обов’язково брати з собою телефони консульських установ України в країні, куди ви від’їжджаєте.

І запишіть собі телефон гарячої лінії, що працює безкоштовно в Україні, де надають консультації для потенційних мігрантів. Там вам розкажуть дуже детально, як вам потрібно виїхати, що для цього треба зробити. 8-800-505-50-10.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG