Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:42

День рідної мови.


Тарас Марусик Слухати: Київ, 21 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) — 21 лютого – День рідної мови, запроваджений ЮНЕСКО 1999 року – на знак солідарності з тими, хто 55 років тому віддав свої життя в Бангладеші під час демонстрації протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Починаючи з 2000 року, цей день у світі відзначають регулярно. Яка доля чекає в майбутньому ті з понад 6-ти тисяч мов, які ще існують на нашій планеті? Чи глобалізаційні процеси сприяють їхньому зникненню? На це запитання немає однозначної відповіді.

Плакат Якою мовою балакаєш.
Плакат Мова - це ієрогліфи.
(© RadioSvoboda.Ua)
Відомий український мовознавець, член-кореспондент НАН України Орест Ткаченко в своїй книжці “Українська мова і мовне життя світу” стверджує, що “незважаючи на часткове зникнення мов, у світі весь час з’являються нові мови. Багатомовність людства – явище не хвилеве, не тимчасове, не минуще, а таке що весь час супроводжуватиме людство... На відміну від попередніх століть, коли безслідно зникло чимало мов, XX століття характерне тим, що в цей час почало розвиватися нечуване явище – воскресіння померлих мов. На цьому тлі вкрай анахронічно... виглядають прогнози вимирання національних мов людства, що їх має витіснити якась загальнолюдська мова, в ролі якої декому ввижається одна з сучасних так званих світових мов”.

Орест Ткаченко зазначає, що поряд з такими “великими” германськими мовами, як англійська і німецька, переживає бурхливе відродження фризька мова, поширена на території Голландії.

Стан української мови потребує пильної уваги

Інший член-кореспондент НАН України Григорій Півторак вважає, що стан української мови в Україні не є критичним, але заслуговує на пильну увагу – з огляду на те, що, по-перше, не вдалося зупинити русифікації, а по-друге, на процеси глобалізації, які сприяють все більшому поширенню англійської мови. Для цього, каже він: “Треба чітко визначитися у владних структурах, чого ми хочемо, якою ми хочемо бачити Україну. Україна повинна бути українською. А без мови у всіх сферах життя такої держави побудувати неможливо. Не може бути самостійна держава Україна й одночасно домінувати мова сусідньої держави. Це абсурд”.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, яка модель мовного будівництва підійшла б сьогодні Україні, Григорій Півторак сказав: “Я думаю, що найбільше підходить нам модель Прибалтики, зокрема, литовська і латиська, а також французька. Мені імпонує така ситуація, коли за недотримання мовних законів чиновники повинні нести певну відповідальність – не лише декларативну. Голі декларації нічого практично не дають”.

Культурно-історична неперервність українського етносу і мови

Григорій Півторак, автор книжки “Походження української мови”, переконаний, що визначальним показником часу зародження конкретного етносу з усіма його характерними ознаками включно з мовою вважається культурно-історична неперервність його розвитку.

Григорій Півторак: “Така неперервність на наших землях спостерігається із VI століття нашої ери, тобто останні 1500 років. Формування українського етносу й української мови саме від VI століття співвідноситься з загальними закономірностями етногенетичного процесу в тогочасній Європі”.

Після великого переселення народів і падіння західної Римської імперії, зазначив член-кореспондент НАН України Григорій Півторак, всі, хто був у зоні її впливу, почали формувати свої етноси і мови. Тож історія української мови розпочалася синхронно з історією інших європейських мов.

Матеріали до теми:

• Найкраща книжка — 2006: скоро оголошення переможців. • Тільки українською! • Харків — лідер книговидавництва. • Українізація кіно. • Чи готовий до дублювання українською глядач?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG