Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 05:02

Чим може закінчитися боротьба за силові структури між Президентом і урядом?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: керівник політичних програм Міжнародного Центру перспективних досліджень Віктор Чумак та (на телефонному зв’язку) народні депутати України Володимир Сівкович (Партія регіонів) та Олександр Скибинецький (БЮТ).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: Деякі кадрові зміни в силових відомствах та інші тенденції підштовхують спостерігачів до висновків про перетягування політичного канату між Президентом та урядом за допомогою цих структур.

Але ж йдеться про сили, що мають стояти на сторожі миру та спокою громадян, а не бути інструментом політичних “розборок” гілок влади.

Чи не загрожує ця ситуація стабільності в країні? А раптом, вичерпавши всі інші аргументи в дискусії про розподіл повноважень, сторони вдадуться до допомоги підпорядкованих їм силових структур? Чи реальна така загроза? Чи не повертається таким чином привид “громадянської війни”, яким лякав нас витвір чиєїсь медіа-технології — кліп на пісню Йосипа Кобзона? Володимир Сівкович: Я не бачу тут ніякої громадянської війни. Повноваження розділяються між Президентом України і Прем’єр-міністром. Все інше – це Конституція України.

Згідно змін до Конституції, які відбулися (і це вже є Конституція України), чітко розмежовані і повноваження силових структур і того, хто їх подає, а затверджує їх усі ВРУ. Тому вони підзвітні і відповідальні в першу чергу перед ВРУ. Всі. Без винятку.

Олександр Скибинецький: Я вважаю, що навряд чи дійде до громадянської війни.

Інша справа, що певна політизація силових структур або підпорядкування їх протистоячим один одному політичним силам, це відволікатиме названі структури від виконання тих завдань, які вони повинні виконувати для захисту інтересів держави, для захисту правопорядку в країні. Оце мене більше тривожить.

Кирило Булкін: А зараз я хочу пригадати висловлювання Голови Верховної Ради Олександра Мороза з інтерв’ю Радіо Свобода.

Фактично пан Мороз визнав, що силові структури потрібні для балансу сил між гілками влади. Ось як він висловився:


Олександр Мороз: Мова тут йде не про квоти. Скоріше, йде про впливи, про баланси впливу на ситуацію в державі. Президент безпосередньо керує ЗСУ, силовими структурами іншими. Кабінету Міністрів підпорядковані сьогодні податкова, міліція і інші силові структури.

Треба мати і контрбаланс, щоб не було концентрації в одних руках усіх силових структур. Я думаю, що це для держави вигідно.

Кирило Булкін: Пане Чумак, прохання до Вас як до аналітика — проаналізувати ситуацію у нинішніх силових структурах за такою схемою: які є основні силові структури в Україні, кому вони підпорядковуються і чи можуть бути використані у боротьбі за владні повноваження.

Віктор Чумак: Я почну, мабуть, з кінця Вашого питання.

Чи може бути їх використання в боротьбі за владні повноваження? Я хочу сказати, що так, воно іде. Але не пряме і, так скажемо, не дуже помітне для суспільства.

По-друге, що таке силові структури? У нас до силових структур відносять ЗСУ і правоохоронні органи, які на сьогоднішній день є.

Хотів би зауважити, що ЗСУ ми можемо з нашої сьогоднішньої дискусії відразу ж відкинути, тому що це інструмент зовнішньої політики, який призначений для відбиття збройної агресії. Там, дійсно, Президент України є Верховним головнокомандувачем ЗСУ. Вони підпорядковуються Президенту в разі виникнення стану війни або надзвичайного стану.

Кирило Булкін: Але в тих словах Голови ВРУ, що ми чули, він ставить на одну чашу ЗСУ, якраз на іншу...

Віктор Чумак: Я хотів би зараз про це сказати.

Всі інші силові структури, які ми зараз називаємо... До силових структур чи правоохоронних структур, які відокремлюємо від ЗСУ, можемо називати наше МВС з міліцією разом, можна віднести СБУ, прикордонну службу, можна віднести митні служби та інше.

Є дуже великий перелік правоохоронних структур, які виконують правозастосовчі або правоохоронні функції... Податкова, навіть лісова охорона, навіть пожежна охорона, навіть рибнагляд і таке інше...

Кирило Булкін: Тобто, МНС теж має щось у своєму розпорядженні?

Віктор Чумак: Так. Там, де воно має право застосовувати правозастосовчі функції. Це можна віднести теж до правоохоронних структур.

А тепер до терміну “силовики”. Я сказав би, що це взагалі хибний підхід до цього питання. У нас навіть назва наших органів... Вони називаються “правоохоронні”, “силові”, а якщо ми кажемо про правоохоронні, то іноді використовуємо такий термін, як “каральні”. Оце і є хибним підходом. В усьому світі в демократичних країнах це є не каральні структури, це є структури захисту прав громадян. Зовсім інша філософія і зовсім інші принципи діяльності в демократичних країнах і в нас.

Чому ми можемо сказати, що можуть бути використовувані в політичній боротьбі? Дуже правильно сказав пан Скибинецький, що політизація цих органів і призначення на керівні посади в цих органах людей за партійною, так скажемо, благонадійністю – це буде дійсно відволікати їх від виконання завдань, які стоять перед ними, прямих їхніх завдань. Це призначення не за професіональними ознаками, а за ознаками політичної благонадійності.

Кирило Булкін: Пане Сівкович, Ви стали ініціатором завтрашнього заслуховування на Верховній Раді міністра внутрішніх справ Василя Цушка.

Чим Вам так не вгодив пан Цушко, що його лише по трьох місяцях роботи треба заслуховувати? Чи правда, що це пов’язано з тим, що новий керівник МВС не схотів призначати те керівництво одеської міліції, яке лобіювали Ви?


Володимир Сівкович: Я не збираюся нічого спростовувати і пояснювати.

Справа в тому, що всі західні демократичні країни і їхні ЗМІ, в тому числі і ваше, вчать нас, що нам потрібний громадський і парламентський контроль за силовиками.

Як його робити, цей контроль, якщо силовики, в тому числі міністр внутрішніх справ, не будуть виступати з інформацією, наприклад, про стан роботи в міліції, про стан його відомства, про те, що він вже зробив за ці три місяці, куди він буде рухатися? Як по-другому це робити?

А по-друге, я вважаю, що це повинні робити інші керівники силових відомств, тому що вийде так, як в анекдоті. Йде Віні-Пух, а ззаду йде П’ятачок. Три години мовчать. Віні-Пух розвертається і П’ятачка б’є по голові. І говорить: “Чорт його знає, що ти, свиня, про мене думаєш?”

Щоб такого не сталося, то потрібно, щоб періодично вони всі звітувалися.

Кирило Булкін: Пане Скибинецький, хто і що є гарантією внутрішнього миру і спокою в державі за нинішніх умов?

Олександр Скибинецький: Я думаю, що нам усім треба спрямовувати зусилля до того, щоб панував здоровий глузд і законність.

Гарантією? Я вважаю, що все-таки парламент як орган, який працює гласно, який усі бачать, який має здійснювати контроль, так би мовити, як головна складова цивільного демократичного контролю. Великою мірою парламент має бути гарантом такої ситуації, про що Ви говорите.

Хто повинен бути гарантом такого миру і спокою? Це визначено законом і Конституцією.

Але як цього досягнути? Я можу дати тільки пораду, що політики повинні забути, що можна використовувати силові структури у політичній боротьбі, тому що сьогодні вони є владою, а завтра опозицією. Це реальність.

Силові структури не повинні нікому підпорядковуватися.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG