Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:24

Менше одного відсотка населення країни не знає, хто такий Віктор Андрійович Ющенко.


Віктор Міняйло Київ, 23 лютого 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Великий Житин Рівненської, Чайкіне Чернігівської, Хоружівка Сумської – ось вона, топоніміка української влади, села-герої, які дали країні всенародно обраних президентів. В останньому, Хоружівці, рівно 53 роки тому в учительській сім’ї народився Президент Віктор Андрійович Ющенко.

Школа, Тернопільський фінансово-економічний інститут, помічник колгоспного головбуха, воїн Радянської Армії на турецькому кордоні... Все це буде згодом розглянуте під мікроскопом, все матиме значення, все стане об’єктом стьобу чи, навпаки, героїзації. Пішов у бухгалтери, а от справжні мужчини йдуть в офіцери... А з іншого боку, от він, молодий і мужній, в солдатському х/б і зі зброєю. Це фото прислужилося кандидатові у президенти Ющенку 2004 року. Особливо текстівка до світлини, де нагадували, де саме був у ті роки конкурент Віктора Андрійовича і чому конкурентові автомата довірити не могли за визначенням.

Образ воїна змінює образ чесного банкіра: Держбанк, Агропромбанк СРСР, банк “Україна”, і , нарешті, 1993 року Віктор Ющенко стає головою Національного банку України. На цій посаді він приборкав гіперінфляцію, брав активну участь у запровадженні гривні і не брав активної участі в політиці.

А у 99 році Ющенко приміряється до найвищих державних посад – балотуватися в президенти відмовляється, а от прем’єрське крісло від Леоніда Кучми отримує. За час роботи на чолі уряду Віктор Андрійович стає найпопулярнішим політиком України; його ім’я пов’язується з мораллю, патріотизмом та, у свідомості дуже багатьох, з першими, після затяжних затримок платні, живими грошима.

А якщо у когось додалось, то в інших, відповідно, віднялося. Успіхи прем’єра не влаштовують потужні політичні сили і все менше надихають Банкову. Ющенко не хоче чи не вміє – тоді це не було зрозуміло – домовлятися, і 26 квітня 2001 року парламент відправляє найуспішнішого прем‘єра у відставку.

“Я йду, щоб повернутися,” – заявив тоді Віктор Ющенко. Опальний прем’єр піднімається на свою улюблену Говерлу і звідти проголошує план повернення:

“Дорогі друзі, сьогодні ми можемо сказати те, що багатораундові політичні консультації практично завершені. І ми приступаємо до формування широкого демократичного об‘єднання з назвою “Наша Україна”.

“Наша Україна” стає найбільшою фракцією у Верховній Раді-2002. Але домовитися знову не вдається, і вона опиняється в опозиції. 2 з половиною роки над Ющенком збиткуються головні телеканали, розумники і найгонорарніші гієни пера невсипно і повсюдно длубають його. Але рейтинг Віктора Андрійовича не падає; любов народна невимовна і політтехнологам вона не до снаги.

Потім починається найбрудніша, за словами Леоніда Кучми, президентська виборча кампанія, явно нерівні змагання з “єдиним кандидатом від влади”, отруєння, спотворене обличчя, тиск, тиск, тиск влади “яка є сильною, як ніколи”, і вибух Майдану. Інавгурація 23 січня 2005 року, голуби, ейфорія і безмежні надії.

Юля-прем’єр, любі друзі, чесні парламентські вибори і політреформа.

Гамлетівські роздуми, Янукович-прем’єр і відступ – крок за кроком – у виснажливій боротьбі за повноваження.

Якщо перефразувати класика – Президент в Україні вже менше, ніж Президент. Хтось говорить про це з болем, хтось не приховує радості. Говорить член фракції Партії Регіонів Олександр Стоян: “Коли він став Президентом, він так, мабуть, оглянувся з висоти крісла Кучми, і побачив: чекай, у Кучми були ж такі великі повноваження, коли не було цієї політреформи, а у мене щось мало цих повноважень. Давай попробуємо якось скасувати цю політреформу”.

Менше одного відсотка населення країни не знає, хто такий Віктор Андрійович Ющенко. Інші обожнюють його і обурюються ним, ставляться до нього зі стриманою симпатією чи бурхливо виклинають. Президент Віктор Ющенко вже увійшов в підручники історії України. Країни, де підручники історії нерідко переписуються.
XS
SM
MD
LG