Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:10

Чи знайде компроміс білоруська опозиція?


Зиновій Фрис Прага, 23 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У середині березня, коли мине рік відтоді, як Олександр Лукашенко втретє сів у президентське крісло, білоруська опозиція планує провести загальнонаціональний з’їзд. Може статися так, що учасники форуму не побачать там Олександра Мілінкевича, головного супротивника Лукашенка. Колишній кандидат на президента від об’єднаної опозиції вже оголосив, що не візьме участі у з’їзді. Що трапилося? На наші запитання відповідає експерт Радіо Свобода Ян Максим’юк.

Олександр Мілінкевич
Радіо Свобода: Якою є нинішня білоруська опозиція?

Ян Максим’юк: Білоруська опозиція є позасистемною. Вона відсутня в органах влади. Ні в уряді, ні в парламенті, ні на місцевому рівні ви її не знайдете. Це просто громадські організації, це кілька політичних партій. Це передовсім лідери, які мають структури в деяких більших містах Білорусі. Опозиція не має міцної структури в провінції. Про село я вже не кажу.

Р. С.: Отже, позасистемність білоруської опозиції робить її вразливою. Але це, мабуть, не головна причина її нинішньої, як з’ясувалося, роз’єднаності?

Я. М.: Я думаю, що головна причина в тому, хто на собі замикає контакти білоруської опозиції з Заходом. Контакти означають підтримку не лише моральну, а й фінансово-матеріальну. Деяким партійним лідерам не подобається те, що ці контакти замикає на собі Олександр Мілінкевич. У 2005 році його обрали єдиним кандидатом від опозиції на посаду президента. А потім він, схоже, перестав бути потрібним цим партійним лідерам. І вони зрозуміли, що він забирає у них хліб. Йдеться про всі ці контакти, які вони раніше мали з Заходом, із Вашингтоном.

Р. С.: Пан Мілінкевич здивував усіх заявою, що він не візьме участі у конґресі опозиції. Опоненти кажуть, що він боїться конкуренції. Сам Мілінкевич заявив: «Я не боюся конкуренції в боротьбі за лідерство. Але коли коаліція ухвалила рішення, що буде ротація, я одразу сказав, що мене це не цікавить. Бо ротація – це коли нема лідера, або коли лідерами є всі». Як ви це можете прокоментувати?

Я, М.: Думаю, він має рацію. Це не вельми серйозно, коли на кожну політичну кампанію опозиція вибирає лідера. І народ, і Захід хочуть, щоб білоруська опозиція говорила одним голосом. Щоб був один лідер, одна людина, з якою б можна було домовлятися. Ця ротація – не дуже добра справа. І коли Мілінкевич каже, що в інший спосіб ми диктатуру не поборемо, це правда.

Р. С.: Не всі партійні лідери сприймають позицію пана Мілінкевича. Одні, як приміром, лідер комуністів Сергій Калякін, вважають, що колишній кандидат на президента не впевнений у своїх силах. Голова партії «Білоруський народний фронт» Вінцук Вячорка вважає, що «з’їзд без Мілінкевича – це вже не з’їзд об’єднаних демократичних сил, але й Мілінкевич без об’єднаних демократичних сил – це вже не загальний лідер». А лідер іншої партії, Об’єднаної громадянської, Анатоль Лябедзка, взагалі вважає, що сьогодні в Білорусі немає лідера опозиції. Чи існує якийсь компромісний варіант, який би допоміг уникнути глухого кута?

Я. М.: Компроміс пропонують такий: щоб Мілінкевич залишався лідером опозиції з міжнародних контактів, а ще одна людина – голова президії ради опозиції (цю посаду ще належить запровадити) — контролювала би Мілінкевича. Я не знаю, наскільки така пропозиція є реальною, але саме зараз опозиція дискутує з цього приводу. Тому я не впевнений, що з’їзд відбудеться у березні. Є пропозиція перенести його на травень.

Р. С.: Пане Максим’юк, який ваш прогноз щодо білоруської опозиції?

Я. М.: Я б обережно спрогнозував, що опозиція залишиться єдиною. Тобто, щось там змінять, але Мілінкевич, я б сказав, достатньо розумний політик, щоб не довести ситуацію до повного розбрату. Думаю, він залишиться з іншими партійними лідерами. Бачите, Мілінкевич прийшов у політику не з якоїсь політичної партії, а з громадських структур. Він не мав своїх структур ні в провінції, ні в містах. І я розумію той відчай і ту заздрість партійних лідерів, які мали структури, а їх з’їзд не обрав єдиним кандидатом на президента у 2005-му. Тому вони тепер домагаються своєї частки в опозиційному житті і міжнародних контактах. Я думаю, що Мілінкевич також це розуміє, а тому якийсь компроміс вони знайдуть.

Матеріали до теми:

• «У мене таке враження, що він соромиться свого походження», – автор «списку 20 тиранів світу» про Аляксандра Лукашенко. • Аляксандр Лукашенко – батько нації чи безбатченко? • Лукашенко: Білорусь хоче йти власним шляхом поміж Росією й Заходом. • Білоруський опозиціонер Ігар Лялькоу про Білорусь, Росію, Україну та Євросоюз. • Президент Білорусі хоче поліпшення відносин із Заходом. Чи щиро?
XS
SM
MD
LG