Р.С.: Пані Соломіє, скільки років одному з найбільш знаменитих львівських палаців – палацу Бандінеллі?
С.Я.: Сам будинок споруджений наприкінці 16-го століття в стилі пізнього ренесансу. Одним із перших власників був флорентійський купець Роберто Бандінеллі.
Р.С.: Його бізнесом була поштова справа, відповідно цей палац при Бандінеллі служив помешканням чи поштовим офісом?
С.Я.: У 1625 році Бандінеллі прибуває до Львова, у цьому приміщенні він винаймає перший поверх і вирішує створити свій бізнес — пошту. У 1629-му році тут розпочала працювати перша в Україні пошта. А пізніше, є відомості, що Бандінеллі з родиною стали власниками палацу і тут тривалий час проживали.
Р.С.: Чи відомо, як функціонувала тогочасна пошта?
С.Я.: Відомо, що щосуботи з цього приміщення відправлялося 17 курсорів, це люди, які проходили перед цим відповідне навчання, вони відправлялися з поштовими перевезеннями по Україні, в різні міста Польщі і навіть в Італію. Існували свої правила перевезення, були визначені конкретні терміни, впродовж якого часу курсор мав перевезти вантаж. Якщо запізнювався, то мав сплатити штраф. Такі послуги взагалі-то коштували досить дорого, бо оплата залежала від відстані, куди треба було доставити вантаж, і від ваги, а папір у ті часи був дуже важким.
Р.С.: Чому до сьогодні залишається назва “Палац Бандінеллі”, і яка збереглася інформація про мешканців палацу пізніших часів?
С.Я.: У Львові до 1871-го року не було нумерації будинків. Будинки називалися іменем найзнаменитішого власника. А щодо видатних людей, які тут жили, то на початку і до середини 19-го століття тут жила родина Вільде. Які мали на першому поверсі палацу свій бізнес - книгарню, а самі жили на верхніх поверхах. Ближче до середини 19-го століття за часів, коли будинок належав Каролю Вільде, його дружиною була Леонія, знана на той час львівська піаністка, тут був клуб львівської інтелігенції, тут проводилися мистецькі вечори, виступали українські і польські поети.
Р.С.: Що змінилося після 1939-го року, коли у місто увійшли радянські війська?
С.Я.: Палац перебудували на житловий будинок з 14-ма комунальними квартирами. До середини 80-х років будинок набув статусу аварійного, а ближче до 90-х він ледь не завалився. Вся середина завалилася, даху не було, залишилися лише зовнішні стіни, які попідпирали металевими балками, бо була ймовірність, що палац впаде і зруйнує сусідні будинки.
Р.С.: Що собою представляє палац Бандінеллі після реставрації?
С.Я.: Дуже багато елементів вдалося зберегти — це в першу чергу білокам’яна різьба порталів. За зразками того, що збереглося, відтворили решту елементів, і нині це знову справжній палац, де нині працює експозиція коштовностей.
С.Я.: Сам будинок споруджений наприкінці 16-го століття в стилі пізнього ренесансу. Одним із перших власників був флорентійський купець Роберто Бандінеллі.
Р.С.: Його бізнесом була поштова справа, відповідно цей палац при Бандінеллі служив помешканням чи поштовим офісом?
С.Я.: У 1625 році Бандінеллі прибуває до Львова, у цьому приміщенні він винаймає перший поверх і вирішує створити свій бізнес — пошту. У 1629-му році тут розпочала працювати перша в Україні пошта. А пізніше, є відомості, що Бандінеллі з родиною стали власниками палацу і тут тривалий час проживали.
Р.С.: Чи відомо, як функціонувала тогочасна пошта?
С.Я.: Відомо, що щосуботи з цього приміщення відправлялося 17 курсорів, це люди, які проходили перед цим відповідне навчання, вони відправлялися з поштовими перевезеннями по Україні, в різні міста Польщі і навіть в Італію. Існували свої правила перевезення, були визначені конкретні терміни, впродовж якого часу курсор мав перевезти вантаж. Якщо запізнювався, то мав сплатити штраф. Такі послуги взагалі-то коштували досить дорого, бо оплата залежала від відстані, куди треба було доставити вантаж, і від ваги, а папір у ті часи був дуже важким.
Р.С.: Чому до сьогодні залишається назва “Палац Бандінеллі”, і яка збереглася інформація про мешканців палацу пізніших часів?
С.Я.: У Львові до 1871-го року не було нумерації будинків. Будинки називалися іменем найзнаменитішого власника. А щодо видатних людей, які тут жили, то на початку і до середини 19-го століття тут жила родина Вільде. Які мали на першому поверсі палацу свій бізнес - книгарню, а самі жили на верхніх поверхах. Ближче до середини 19-го століття за часів, коли будинок належав Каролю Вільде, його дружиною була Леонія, знана на той час львівська піаністка, тут був клуб львівської інтелігенції, тут проводилися мистецькі вечори, виступали українські і польські поети.
С.Я.: Палац перебудували на житловий будинок з 14-ма комунальними квартирами. До середини 80-х років будинок набув статусу аварійного, а ближче до 90-х він ледь не завалився. Вся середина завалилася, даху не було, залишилися лише зовнішні стіни, які попідпирали металевими балками, бо була ймовірність, що палац впаде і зруйнує сусідні будинки.
Р.С.: Що собою представляє палац Бандінеллі після реставрації?
С.Я.: Дуже багато елементів вдалося зберегти — це в першу чергу білокам’яна різьба порталів. За зразками того, що збереглося, відтворили решту елементів, і нині це знову справжній палац, де нині працює експозиція коштовностей.