Українці у Сербії, як громадяни цієї країни, почуваються вдоволеними рішенням Міжнародного суду, вважає академік Юліян Тамаш, президент Воєводинської академії наук і мистецтв у Новому Саді в Сербії.
«Для громадян Сербії, для русинів і українців Сербії краще, що ми таки не засуджені, звільнені від відповідальності. Просто громадяни це не вирішували — ні русини, ні українці, вони самі потерпіли — брали участь і з одного, і з іншого боку. І ми тут ні слави, ні перемоги не відчуваємо», — сказав Юліян Тамаш в інтерв’ю Радіо Свобода.
Рішення Міжнародного суду, серед іншого, означає, що Боснія не зможе тепер домагатися від Сербії відшкодувань за воєнні втрати. А отже, на сербських українців, як і на інших громадян країни, не ляже додатковий фінансовий тягар, який вони і так понесли сповна, оплативши своїми податками воєнні дії тодішньої югославської армії, додав Юліян Тамаш.
Потерпілі очікували більшого
У Боснії й Герцеґовині реакція на рішення Міжнародного суду неоднозначна. Лідери боснійських мусульман і хорватів розчаровані ним. Вони кажуть, що очікували визнання ширшої вини Сербії як правонаступниці колишньої Югославії й за інші трагедії в Боснії часів війни.
Але й вони, і діячі боснійських сербів, та й політики в самій Сербії закликають поважати це рішення, яке б неприємне воно комусь не було.
Не всі вдоволені — це нормально
Експерт із юридичних питань Інституту імені Ассера в Гаазі, що досліджує міжнародне право, Авріл МакДоналд вважає за цілком нормальне, що рішення суду не може задовольнити всіх.
Вона звертає увагу на ще один момент рішення Міжнародного суду: Сербія порушила міжнародне право тим, що, маючи великий вплив на боснійських сербів, не відвернула масового вбивства у Сребрениці.
«Я чудово розумію, що для людей у Боснії це величезне розчарування, але його треба сприймати в контексті. Уже саме невідвернення цього геноциду — надзвичайно серйозний вчинок за міжнародним законодавством. Невідвернення геноциду не можна применшувати. Його не варто сприймати як якесь незначне порушення», — сказала експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.
Рішення Міжнародного суду ООН у цій справі остаточне, не припускає оскарження й обов’язкове до виконання.
«Для громадян Сербії, для русинів і українців Сербії краще, що ми таки не засуджені, звільнені від відповідальності. Просто громадяни це не вирішували — ні русини, ні українці, вони самі потерпіли — брали участь і з одного, і з іншого боку. І ми тут ні слави, ні перемоги не відчуваємо», — сказав Юліян Тамаш в інтерв’ю Радіо Свобода.
Рішення Міжнародного суду, серед іншого, означає, що Боснія не зможе тепер домагатися від Сербії відшкодувань за воєнні втрати. А отже, на сербських українців, як і на інших громадян країни, не ляже додатковий фінансовий тягар, який вони і так понесли сповна, оплативши своїми податками воєнні дії тодішньої югославської армії, додав Юліян Тамаш.
Потерпілі очікували більшого
У Боснії й Герцеґовині реакція на рішення Міжнародного суду неоднозначна. Лідери боснійських мусульман і хорватів розчаровані ним. Вони кажуть, що очікували визнання ширшої вини Сербії як правонаступниці колишньої Югославії й за інші трагедії в Боснії часів війни.
Але й вони, і діячі боснійських сербів, та й політики в самій Сербії закликають поважати це рішення, яке б неприємне воно комусь не було.
Не всі вдоволені — це нормально
Експерт із юридичних питань Інституту імені Ассера в Гаазі, що досліджує міжнародне право, Авріл МакДоналд вважає за цілком нормальне, що рішення суду не може задовольнити всіх.
Вона звертає увагу на ще один момент рішення Міжнародного суду: Сербія порушила міжнародне право тим, що, маючи великий вплив на боснійських сербів, не відвернула масового вбивства у Сребрениці.
«Я чудово розумію, що для людей у Боснії це величезне розчарування, але його треба сприймати в контексті. Уже саме невідвернення цього геноциду — надзвичайно серйозний вчинок за міжнародним законодавством. Невідвернення геноциду не можна применшувати. Його не варто сприймати як якесь незначне порушення», — сказала експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.
Рішення Міжнародного суду ООН у цій справі остаточне, не припускає оскарження й обов’язкове до виконання.
