Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:51

Що б таке зробити, коли нема роботи?


Микита Моісеєв, Віола Бурда

Доросла людина може цілеспрямовано відпочивати — цілий день спати, читати книжку або щось робити по господарству. Дитині, як кажуть педагоги, нецікаво довго робити щось одне, час від часу треба переключити її увагу, інакше дитина сама собі придумає заняття. І необов"язково воно сподобається дорослим. Що ви робите під час карантину, запитали ми у київських школярів?
Юра, 8 клас:
- Ходжу у комп''ютерний клуб. Вдома фільми дивлюся по тєліку. Взагалі, нема чим займатись на карантині. Так його чекали, а займатись нічим. Я, правда, ще на тренування ходжу, на бокс.
Микита, 11 клас:
- Гуляю, уроки роблю — нам дали завдання. Ну, от уроки зробили — зараз гуляємо, ідемо на каток. Вчора на концерті були у Палаці Україна. А взагалі краще карантин не робити, бо у нас цього року іспити.
Наталка, 9 клас:
- Роблю уроки, дивлюсь телевізор, інколи їжджу на факультативи.
Андрій, 10 клас:
- Ходжу на сучасні танці, репетиції щодня до четвертої. А потім, у вільний час іду в кіно з дівчиною. Телевізор майже не дивлюсь.
Роман, 9 клас:
- Зараз їдемо на зооринок, купуватимемо рибок. Ну, а так -— гуляємо, їздимо у музеї.


Чарку з друзями розпити? Чи книжку почитати? На щастя, діти шкільного віку рідко користуються першою порадою (хоча буває й таке, особливо серед випускників), а от стосовно другої – тут теж є застереження, адже комп’ютери, телевізор та інші електронні розваги давно вже потіснили друковані пригоди Карлсона або Робінзона Крузо. Однак тема дитячого дозвілля дуже гостро постала перед багатьма батьками – адже гриповий карантини продовжили у багатьох містах, і діти не знають, куди подіти енергію.

На сьогодні, 27 лютого, в Україні не працюють 5 тисяч 300 шкіл. У Міністерстві освіти Радіо Свобода повідомили, що це лише чверть усіх українських шкіл. І хоча карантин торкнувся усіх без винятку регіонів, у деяких містах навчання не припиняли – грип пройшов мимо. А серед рекордсменів за кількістю хворих – Донецьк, Луганськ та Харків.

Що ж до тривалості карантину, то тут першість упевнено тримає Запоріжжя, де діти не ходять до школи вже четвертий тиждень. Ввели карантин для профілактики, а не через епідемію, і це має дуже позитивний результат – переконують у тамтешній санепідемстанції: захворюваність серед дітей шкільного віку скоротилась у понад два рази. Що симптоматично – вдвічі більше клопоту тепер мають працівники запорізького ДАЇ. І хоча інспектори щороку приходять до дітей на лекції – це не надто допомагає, адже проблема має передусім соціальний аспект, каже один із інспекторів-викладачів Андрій Топчій.

Кореспондент Радіо Свобода у Запоріжжі Дмитро Клименко провів власне дослідження серед дітей 10-15 років і стверджує, що більшість проводить карантин перед моніторами домашніх комп’ютерів або в ігрових клубах.

Карантин невигідно відрізняється від канікул кількома аспектами. Попри те, що він має статус “щорічного”, починається і закінчується він у різні дні. Тому запланувати відпустку багатьом батькам складно. По-друге – велика кількість хворих людей обмежує походи у кіно або інші дозвільні заклади. Тому дитина часто лишається просто вдома або тиняється вулицями. Звісно, якщо там “мінус” , найпростіше піти у інтернет-кафе або в гості. А в такому випадку “карантинна” доцільність зводиться до нуля – адже це “контакти у закритому приміщенні”.

Втім, і прогулянки на свіжому повітрі не завжди можуть бути корисними. Адже у великих містах, а особливо у столиці, далеко не скрізь є дитячі майданчики – тобто дитині, батьки якої на роботі, доводиться шукати собі інших розваг. Восьмирічний Сашко спочатку зробив три годівниці для птахів, а коли інтерес згас, знайшов у парадному голку від шприца і проколупав колеса сусідського автомобіля. Його мати Вікторія, звісно ж, була шокована – не стільки від зіпсованих коліс, скільки від “інструменту”, що його знайшов син. Тепер Сашко сидить вдома, а Вікторія буде скаржитись у ЖЕК через небезпечне сміття.

Ровесниці Сашка, восьмирічній Марії, пощастило більше – її мама вчасно збагнула, що карантин не на день, купила квитки на поїзд “Київ-Сімферополь”, і вже у перший день вимушених канікул Маша ганяла за кримськими метеликами та гуляла квітучими садами. З єдиним “але” – дівчина не дуже раділа з приводу карантину, адже любить свою школу. Однак кримська тепла погода тривала недовго, і Маші з мамою довелось терміново повертатись – “з однієї зими в іншу”, каже маленька школярка. Тепер Маша шукає собі пригод у межах квартири і з нетерпінням чекає поновлення занять.

Марія, 8 років.
“Я дуже не хотіла, щоб був карантин, і вже не можу дочекатись, коли почнуться заняття. І взагалі карантин – це щось зайве, тому що я, наприклад, нічим не хворію і вдома сидіти не люблю. Добре, що ми у Крим поїхали, – там красиво, метелики літають і цвітуть дерева.”

Власне, відсутність шкільних занять у лютому досить сильно знижує навчальні оберти: не встигли діти увійти в ритм після новорічних канікул, починається карантин.Як тільки закінчується карантин, починаються весняні канікули. Однак класний керівник Ірина запевняє що проблем особливих не буде, адже дітей попросять попрацювати на весняних канікулах. Це оптимістично звучить, адже самі школярі навіть на карантині майже нічим не займаються, що вже казати про “законні” канікули.

Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск:

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG