ЗА ПРАВОМ СТАРШОГО! Результати анонімного опитування Мінюсту засвідчили, що 377 учнів Київщини скаржаться на застосування фізичних покарань з боку вчителів.

Українці, кажуть народознавці, це нація, котра тісно пов’язана з культом землі, з землеробством. А це зумовлює існування у національному характері українців таких рис як консерватизм і традиційність. А традиційність, зокрема, розкривається у ставленні українців до певних професій. Вчитель, як і священник, на селі вважався завжди першою людиною — поважною і мудрою. Радянські вчителі мали не тільки викладати дітям предмети, а ще їх виховувати, пояснювати, що добре, а що погано... З цих двох компонентів — безумовної довіри до вчителя та його нібито обов’язку виховувати чужих дітей — інколи народжується зла суміш: вчитель часом переходить допустиму межу суворості і б’є учнів або зривається на крик. Чи то самі школярі провокують своєю поведінкою вчителів? Чим пояснити незрозумілу агресію деяких сучасних “макаренків”? І чи має абітурієнт педагогічного вузу перед вступом проходити тестування на придатність до цієї професії?

Стусани, лайка, непристойні жести – педагогічні методи виховання?

“У нашій школі був фізрук (вчитель фізкультури)...Коли хтось з класу бешкетував під час занять, це дратувало його. Фізрук змушував тоді цілий клас стояти з піднятими вгору руками до знесилення... Такі у нього були методи вгамовування розбишак.”

“У першому класі зі мною вчилася дівчинка Катя. Вона погано писала диктанти – ну не давалася їй граматика! – так вчителька любила водити її між рядами парт з відкритим зошитом, штовхаючи у спину. Та плакала. Мовляв, дивіться, яка дурепа неграмотна тут ходить.”

“У школі, де я певний час вчилася, моя класна керівничка швидко втрачала контроль над собою і зривалася на моїх однокласниках. Флегматичну та повненьку дівчинку, яка йшла до дошки відповідати, вона обов’язково запитувала, чи не може та повзти швидше, хлопців товкла лицем в дошку, якщо вони не могли розв’язати завдання”.

Це свідчення школярів загальноосвітніх шкіл. Але трапляються випадки, коли жорстокість педагогів зустрічається у спеціалізованих інтернатах, для дітлахів з фізичними чи психічними вадами. Кілька років тому знущання над дітьми зафіксували в Острозькій школі-інтернаті для дітей з вадами слуху.

Проте важко не тільки дітям зі вчителями, але й вчителям з дітьми, каже психолог Наталія Кухтіна. За її словами, сучасні учні і педагоги дуже втомлені, і соціальний статус вчителя не відповідає тим силам, які він витрачає під час своєї роботи. Нині вчителі перебувають у сильному протиріччі: з одного боку, вони мають виховувати дітей в атмосфері моралі і духовності, а з іншого боку, сучасні соціально-економічні проблеми у суспільстві зводять зусилля педагогів нанівець: “Така суперечність породжує агресію в душах деяких вчителів. Відтак вони дозволяють собі робити таке, що вчителю абсолютно заборонено. А діти часто провокують вчителів, які є озлобленими, невдоволеними, соціально приниженими”.

Сіяти розумне, добре, вічне – не кожному по силах

Інколи самі вчителі стають об’єктами агресії школярів. Причому діти часто є жорстокішими та винахідливішими у знущаннях над педагогами.

Дев’ятикласник Віталій: "Діставала мене вчителька. Каже мені, ти дурень — а я їй відро на голову надів. І зошити розкидав у класі."



Чуйному вчителеві учні не вдягатимуть відра на голову. Знущання над вчителем починається з неповаги, переконана Ольга Аксьонова, колишня донецька вчителька із 15-річним стажем. Перш за все із неповаги вчителів до себе — коли вони за розпорядженням згори ходять по домівках учнів і агітують батьків за нинішню владу і плачуться на низьку зарплатню. Кожен вчитель може зірватися на учня, але найголовніше — не втрачати повагу до дитини: "Я якось втратила контроль над собою і пожбурила в учня добрячим шматком крейди! Він той шматок впіймав і пожбурив його в мене. Якби я не відхилилась, якби вона влучила мені в голову, то я б там і не стрепенулась. Але, на щастя, я маю спортивну підготовку і змогла вхопити ту крейду. Я розсміялася, діти також розсміялися. Я сказала — 1:1, ми з тобою зіграли так!"

У педагогічному вузі з майбутніми студентами, окрім тестів на знання предметів ще співбесіда — таке нововведення підтримав Володимир Бондар, директор педагогічного факультету Київського університету ім. Драгоманова. Мета — щоб неврівноважені люди не мали доступу до дітей: "Якщо ми виявляємо певні психічні відхилення від норми в абітурієнтів, то ми не маємо права навіть направити його для діагностування. Колись було 4 вступних іспити, можна було поспілкуватись з абітурієнтами, подивитись в очі один одному! Зараз усе на тестування перейшло, і ми не знаємо гараз вступників".

Поки держава думає, як зробити професію вчителя престижною і направленою на індивідуальний підхід до кожної дитини, батьки особливо ніжних дітей шукають для них приватні школи. Де за твої гроші вчитель ПОВИНЕН ставитися до дитини з повагою і тисячу разів подумати, перед тим як щось їй сказати. Хоча, де гарантія, що у приватній школі дитині не зустрінеться бездушний і жорстокий, але з високою зарплатою педагог?

Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск: