Перша документальна згадка про євреїв у Львові міститься у привілеї середини 14 століття. Власне, тоді єврейська громада здобула правовий статут за грамотою короля Казимира ІІІ, який регулював стосунки з місцевими християнами. Історик Ігор Смольський: «Загострення іудео-християнських стосунків бачимо з кінця 16 століття, коли у Львові з’являються єзуїти. Тоді починаються локальні погроми. У 1664 році відбувся великий єврейський погром, про який писали європейські газети. Львів не був винятком, аналогічні процеси відбувались по всій Речі Посполитій».
Хто спекулює на антисемітизмі?
Австрійська влада ліквідувала антисемітську проблему в Галичині, і лише наприкінці 19 століття почали з’являтись лженаукові праці в Росії та Європі, які досягли і Львова. Польські клерикали наприкінці 19 століття спровокували антисемітські заворушення. Причина була одна – економічна. З місцевим населенням Львова євреї мали добрі стосунки, про це, зрештою, свідчать спогади вихідців з Галичини. Ігор Смольський: «Натомість є інше проблема –проблема відвертої спекуляції навколо українсько-єврейського конфлікту в роки Другої Світової війни».
Українські історики не мають виправдовуватись
В окупаційних газетах того часу публікувались численні антисемітські статті, у яких винуватцем злочинів НКВС оголошували усе єврейське населення, щоб навмисне підбурити українців, які страждали найбільше від злочинів НКВС, проти євреїв.
Німецька влада єврейське питання намагалась вирішувати руками українців. Так стверджують документи, а їх сотні у львівському архіві. Нині найболючішим є питання про те, чи вбивали євреїв воїни ОУН-УПА. На це історик Ігор Смольський зауважив, що тема є вигідною для тих, хто вороже налаштований до діяльності УПА: «Є різні свідчення і спогади. Дуже мало об’єктивних наукових досліджень. Зокрема, українських науковців. На жаль, є ще така площина, як на мене. Українські історики займають не ту позицію – виправдовувальну. Потрібно відверто говорити про ці проблеми, заявити свою позицію. Прорахунки у діяльності проводу ОУН були. Але! Якби не було фашизму, то не було би комунізму, фашизму, відтак не нищили б євреїв, поляків, українців...».
За словами історика, ситуація з розпалюванням в Україні антисемітських настроїв вигідна, передусім, лише третій стороні.
Хто спекулює на антисемітизмі?
Австрійська влада ліквідувала антисемітську проблему в Галичині, і лише наприкінці 19 століття почали з’являтись лженаукові праці в Росії та Європі, які досягли і Львова. Польські клерикали наприкінці 19 століття спровокували антисемітські заворушення. Причина була одна – економічна. З місцевим населенням Львова євреї мали добрі стосунки, про це, зрештою, свідчать спогади вихідців з Галичини. Ігор Смольський: «Натомість є інше проблема –проблема відвертої спекуляції навколо українсько-єврейського конфлікту в роки Другої Світової війни».
Українські історики не мають виправдовуватись
В окупаційних газетах того часу публікувались численні антисемітські статті, у яких винуватцем злочинів НКВС оголошували усе єврейське населення, щоб навмисне підбурити українців, які страждали найбільше від злочинів НКВС, проти євреїв.
Німецька влада єврейське питання намагалась вирішувати руками українців. Так стверджують документи, а їх сотні у львівському архіві. Нині найболючішим є питання про те, чи вбивали євреїв воїни ОУН-УПА. На це історик Ігор Смольський зауважив, що тема є вигідною для тих, хто вороже налаштований до діяльності УПА: «Є різні свідчення і спогади. Дуже мало об’єктивних наукових досліджень. Зокрема, українських науковців. На жаль, є ще така площина, як на мене. Українські історики займають не ту позицію – виправдовувальну. Потрібно відверто говорити про ці проблеми, заявити свою позицію. Прорахунки у діяльності проводу ОУН були. Але! Якби не було фашизму, то не було би комунізму, фашизму, відтак не нищили б євреїв, поляків, українців...».
За словами історика, ситуація з розпалюванням в Україні антисемітських настроїв вигідна, передусім, лише третій стороні.