(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Упродовж 15-ти років незалежності України ініціативи щодо створення Помісної церкви поставали кілька разів.
Цього разу новостворену громадську організацію, яка має назву “За Помісну Україну”, очолив брат чинного Президента України.
Чи зможе ця ініціатива причинити реальні зрушення на шляху до об’єднання українського православ’я?
Кирило Булкін: Шановні гості, чи є, на вашу думку, нинішня ініціатива кардинально відмінною від попередніх? Олександр Саган: Попередні ініціативи – це були ініціативи зверху. На сьогодні йде мова про те, що виникла ініціатива знизу, ініціатива вірних, які вирішили об’єднатися для того, щоб надати об’єктивну інформацію історичного плану, будь-якого іншого плану, методологічного, тим людям, тим віруючим, які на сьогодні ідею помісності підтримують.
Юлія Жмакіна: Знизу – це Ви маєте на увазі організацію, яку Петро Ющенко заснував?
Олександр Саган: Це організація вірних. Там немає ієрархів, там немає політиків у прямому значенні цього слова. Тобто, це не політична організація, яка чітко 3 березня, в суботу, визначила свої принципи: аполітична, нецерковна.
Кирило Булкін: А фігура брата Президента хіба не применшує її аполітичності?
Олександр Саган: По-перше, брат Президента така ж людина, такий віруючий, як і всі інші. Чому він не може мати своєї позиції? Чому він не може...
Юлія Жмакіна: Ви ж знаєте, що є рівні і рівніші.
Олександр Саган: Перед Господом всі рівні.
Кирило Булкін: Пане Лукіяник, чи є, на Вашу думку, нинішня ініціатива кардинально відмінною від попередніх?
Валентин Лукіяник: Я думаю, що ця ініціатива має тільки більш ґрунтовно пророблений план, як зруйнувати Українську православну церкву і більш ґрунтовно працюють... послідовність більша, можна сказати, і третє – це агресивність.
А те, що брат Президента її очолює, то це ясно видно, звідки ростуть ноги. Ясно, що з Секретаріату Президента і з цієї структури, яку очолює пан Саган.
Олександр Саган: Я хочу відповісти, що Петро Андрійович ще не очолює цю організацію. Чому? Тому, що це тільки відбулася науково-практична конференція, яка створила оргкомітет, який очолює Петро Андрійович...
Кирило Булкін: Так оце науково-практична конференція зібралася для того, щоб, як вважає пан Лукіяник, зруйнувати Українську православну церкву?
Олександр Саган: У Валентина Борисовича є свій погляд, особливий.
Нещодавно він був, ми розмовляли особисто, біля Секретаріату Президента... І люди прийшли з дуже цікавими гаслами: “Канонічне православ’я – шлях до погибелі!”. Тобто, це дуже оригінальний, специфічний погляд на православ’я в цілому.
Кирило Булкін: Пане Лукіяник, Ви, власне, теж очолюєте громадську організацію, хоча, ясно, Ви представляєте Московський патріархат своєю громадською організацією чи канонічну церкву, сказати б. Ви яким бачите шлях взагалі об’єднання українського православ’я?
Валентин Лукіяник: По-перше, я очолюю церковну організацію. Якщо в Церкві, наприклад, якісь ініціативи, то вони повинні мати благословення, дозвіл предстоятеля чи правлячих архієреїв.
Кирило Булкін: А яке Ваше ставлення до об’єднання українського православ’я? Чи Ви вважаєте, хай би залишалося все так, як зараз є?
Валентин Лукіяник: Об’єднання православ’я – це дуже така якась... Можна об’єднувати тих, хто якимось чином відійшов. А якщо об’єднувати Церкву з нецерквою або з людьми, які належать до інших конфесій, то, пробачте, в Церкві такого механізму нема.
Юлія Жмакіна: Але це лише одна точка зору? Чи Ви претендуєте на об’єктивність?
Валентин Лукіяник: У Церкві є повернення блудних синів у Церкву, якщо вони того бажають. Якщо вони того не бажають, то їх ніхто не заставить, і ніяким чином цього ніхто зробити не зможе.
Олександр Саган: Пане Валентине, Ви сказали, що у Вас є благословення. Вам Вашу діяльність благословив митрополит Володимир?
Валентин Лукіяник: Як організації у свій час, то так. А інше, то ми працюємо в рамках канону, Уставу про управління Церкви і так далі. Ми за ці рамки не виходимо.
Олександр Саган: Тобто, можна говорити про те, що Ваша діяльність є санкціонованою предстоятелем УПЦ?
Валентин Лукіяник: Наша діяльність санкціонована канонічним правом Православної церкви. Ми за неї не виходимо.
Кирило Булкін: У контексті подолання розколу в Україні, чи є перспективною ідея Помісної церкви? Чи не породжує вона ще більшого розбрату через незгоду прихильників та супротивників цієї ідеї?
Олександр Саган: Відповідь на це питання треба шукати в соціології. Достатньо подивитися на будь-які соціологічні викладки.
Я дивився, що в січні 2007 року КМІС дав дуже цікаві дані. Він бере 12 хвиль, відслідкували від липня минулого року і на січень вийшли на те, що тільки 16% населення України проти ідеї Помісної православної церкви. Якщо ми візьмемо конкретно УПЦ, то ми маємо 21%.
На сьогодні ми маємо переважну більшість, домінуючу більшість людей, які підтримують ідею помісності.
Коли ми говоримо про розкол чи розділення, то якраз ідея помісності консолідує.
Юлія Жмакіна: Пане Лукіяник, Вас не переконують ці цифри?
Валентин Лукіяник: Я думаю, що ці цифри, як завжди, підігнані під певну позицію...
Юлія Жмакіна: А Ви маєте якісь інші?
Валентин Лукіяник: Я знаю, що ті 16% — це якраз ті люди, які ходять у Православну церкву і розуміються на проблемі.
Я думаю, що переважна більшість людей, коли говорять про помісність чи об’єднання, вони мають зовсім благодушні наміри і думають...
Юлія Жмакіна: А що Ви маєте на увазі?
Валентин Лукіяник: А я маю на увазі, що більшість людей просто не знають цієї теми і думають, що це дуже щось гарне. А насправді під об’єднанням іде зовсім інший процес. Якщо людям роз’яснити...
Юлія Жмакіна: Роз’ясніть. Якщо постала незалежна держава, от хід історії такий, що з’являється Помісна церква.
Валентин Лукіяник: А в нас що, православ’я – це державна релігія чи в нас Україна – це церковна держава? У нас, по-моєму, Церква відділена від держави і немає зовсім...
Юлія Жмакіна: Так поставали помісні церкви в інших державах.
Валентин Лукіяник: Помісні церкви поставали під різним приводом і з різних причин. Але, як правило, коли втручалися чинники політичні чи державні, то від цього, як правило, нічого доброго не було.
Кирило Булкі: А якщо втручалися чинники інших держав?
Валентин Лукіяник: Якщо чинники інших держав... Так, Ви праві. Дуже зацікавлені в цьому і європейські структури, і деякі тіньові американські структури, які дуже гарно все фінансують, роблять...
Юлія Жмакіна: А в чому Росія зацікавлена?
Валентин Лукіяник: А Росія.... На жаль, Росія нічого не робить для того, щоб якимсь чином хоча би захистити тих вірних, наприклад, того ж отця Олега Сірка, який під Верховною Радою два роки днює і ночує, бо в нього забрали храм. Хоча б наші ці інтереси на міжнародному рівні захистити як наші центральні структури, патріархії і так далі. На жаль, Росія нічого не робить!
Юлія Жмакіна: Тобто, Ви не вважаєте, що створення Помісної церкви – це реальний серйозний крок міг би бути до “зшиття” країни, до єднання країни?
Валентин Лукіяник: Я думаю, що просто треба знати свою історію і канонічні права.
Помісна церква, тобто місцева церква, тобто ми віруємо в Святу Соборну Апостольську Церкву, яка єдина у світі. Помісною церквою, Православною місцевою церквою є Українська православна церква. Інших церков немає, інші – це нецерковні, псевдоцерковні і протицерковні організації.
Кирило Булкін: Які на Вашу думку, мають бути наступні кроки для об’єднання українського православ’я, скажімо, в організації “За Помісну Україну”?
Олександр Саган: Я думаю, що йде зміщення зараз акцентів. Зрозуміло, що Церкви об’єднати практично неможливо, тому що іде протистояння на різних рівнях.
На сьогодні треба зняти протистояння між вірними. І новостворена організація “За Помісну Україну” якраз покликана дати аргументи, дати факти.
Юлія Жмакіна: Як це буде відбиватися? Це буде якась інформаційна кампанія?
Олександр Саган: Є організаційний центр, він розміщений на Хрещатику. Є люди, які цим займаються. Вони будуть збирати інформацію і надавати методичну, інформаційну допомогу тим людям, які цього потребують.
Кирило Булкін: Чи можна розраховувати на поступ, якщо виключати з цього процесу УГКЦ, яка, власне, для величезної кількості українців є інституцією, що відповідає на певні духовні виклики?
Олександр Саган: На сьогодні УГКЦ поза процесом Помісної православної церкви, оскільки це інша церква. Але, зрозуміло, коли ми говоримо, що певна кількість українського суспільства проти, там є і інші церкви. На сьогодні ми маємо позитивну позицію УГКЦ.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
