Журналісти телепередачі «Інсайдер», яка займається розслідуванням невирішених справ у Сербії (зокрема, політичних вбивств, корупції, сумнівних грошових операцій, організованої мафії тощо), оприлюднили дані про те, як саме здійснювалися грошові махінації.
«Комісійні» за послуги?
Згідно з цими даними, із Сербії упродовж 90-х років вивезли від 5 до 11 мільярдів доларів США. Це гроші, які належали громадянам Сербії, а також брудні гроші від контрабанди сигаретами та інших кримінальних дій уряду Слободана Мілошевича. З трансакцій видно, що близько семи мільярдів доларів США витратили на імпорт зброї, військового устаткування та на постачання ліків. Частину з цих коштів повернули громадянам у вигляді зарплат та пенсій. Проте кілька мільярдів просто зникли. Ці гроші перекидалися з рахунка на рахунок у кількох десятках держав, і, за даними журналістів, осіли на різних рахунках як "комісійні" за певні послуги.
Белградський банк як головний механізм відмивання грошей
За даними журналістського розслідування, увесь механізм відмивання грошей був під пильним оком Белградського банку, контрольованого найближчими співробітниками Слободана Мілошевича. Сербія після 92-го року перебувала під санкціями Євросоюзу та США, тому фінансові трансакції з іноземними країнами були заборонені. Відтак виходом із ситуації були «офшорні» компанії, які відкривали для прикриття нелегальних операцій. Експерти ЄС та Міжнародного суду у Гаазі стверджують, що мова йде про одне з найбільших відмивань грошей між двома державами – Сербією та Кіпром. Говорить колишня голова белградського банку Борка Вучіч: «Белградський банк ніколи не засновував офшорні компанії, які мали замінити Белградський банк. Він засновував офшорні компанії тоді, коли вони йому були потрібні для певних призначень. Все робилося згідно з законом. Кожна офшорна компанія була зареєстрована на основі документів, яких вимагав Центральний банк».
Ці твердження Борки Вучич доводять, що Центральному банку на Кіпрі було відомо, що справжніми власниками «офшорних» компаній є люди з оточення Мілошевича, хоча компанії начебто були приватними.
Причетність до махінацій брата Мілошевича
Наводять також історію з братом Слободана Мілошевича, Бориславом, колишнім послом Сербії у Російській Федерації. Він з 1997 року був власником офшорної компанії "Неоком," яка була посередником у купівлі двох українських вертольотів для Сербії. З угод видно, що держава через свої підприємства 1998 року сплатила Мілошевичу понад три мільйони доларів. Гроші вже в січні того ж року почали відходити на рахунок українських підприємств «Укрінмаш» та «Укрспецекспорт», що експортують воєнне устаткування. «Комісійні», які залишились Бориславу Мілошевичу лише після однієї з цих трансакцій, дорівнювали 700 тисячам доларів. Младян Динкич, екс-міністр фінансів Сербії, пояснює: «Це саме те, що наша поліція викрила. Що пізніше з тим зробили, не знаю, але гроші не знайшли, зате викрили, що було зроблено в минулому. Відомо лише, що Борислав Мілошевич був причетний до купівлі вертольотів для МВС. І це є доказом, що сім’я Мілошевича була замішана у вивезенні грошей».
Чи вдасться з’ясувати, на чиїх рахунках осіли гроші громадян Сербії і яку насправді суму грошей вивезли, тепер залежатиме тільки від офіційних органів Сербії.
«Комісійні» за послуги?
Згідно з цими даними, із Сербії упродовж 90-х років вивезли від 5 до 11 мільярдів доларів США. Це гроші, які належали громадянам Сербії, а також брудні гроші від контрабанди сигаретами та інших кримінальних дій уряду Слободана Мілошевича. З трансакцій видно, що близько семи мільярдів доларів США витратили на імпорт зброї, військового устаткування та на постачання ліків. Частину з цих коштів повернули громадянам у вигляді зарплат та пенсій. Проте кілька мільярдів просто зникли. Ці гроші перекидалися з рахунка на рахунок у кількох десятках держав, і, за даними журналістів, осіли на різних рахунках як "комісійні" за певні послуги.
Белградський банк як головний механізм відмивання грошей
За даними журналістського розслідування, увесь механізм відмивання грошей був під пильним оком Белградського банку, контрольованого найближчими співробітниками Слободана Мілошевича. Сербія після 92-го року перебувала під санкціями Євросоюзу та США, тому фінансові трансакції з іноземними країнами були заборонені. Відтак виходом із ситуації були «офшорні» компанії, які відкривали для прикриття нелегальних операцій. Експерти ЄС та Міжнародного суду у Гаазі стверджують, що мова йде про одне з найбільших відмивань грошей між двома державами – Сербією та Кіпром. Говорить колишня голова белградського банку Борка Вучіч: «Белградський банк ніколи не засновував офшорні компанії, які мали замінити Белградський банк. Він засновував офшорні компанії тоді, коли вони йому були потрібні для певних призначень. Все робилося згідно з законом. Кожна офшорна компанія була зареєстрована на основі документів, яких вимагав Центральний банк».
Ці твердження Борки Вучич доводять, що Центральному банку на Кіпрі було відомо, що справжніми власниками «офшорних» компаній є люди з оточення Мілошевича, хоча компанії начебто були приватними.
Причетність до махінацій брата Мілошевича
Наводять також історію з братом Слободана Мілошевича, Бориславом, колишнім послом Сербії у Російській Федерації. Він з 1997 року був власником офшорної компанії "Неоком," яка була посередником у купівлі двох українських вертольотів для Сербії. З угод видно, що держава через свої підприємства 1998 року сплатила Мілошевичу понад три мільйони доларів. Гроші вже в січні того ж року почали відходити на рахунок українських підприємств «Укрінмаш» та «Укрспецекспорт», що експортують воєнне устаткування. «Комісійні», які залишились Бориславу Мілошевичу лише після однієї з цих трансакцій, дорівнювали 700 тисячам доларів. Младян Динкич, екс-міністр фінансів Сербії, пояснює: «Це саме те, що наша поліція викрила. Що пізніше з тим зробили, не знаю, але гроші не знайшли, зате викрили, що було зроблено в минулому. Відомо лише, що Борислав Мілошевич був причетний до купівлі вертольотів для МВС. І це є доказом, що сім’я Мілошевича була замішана у вивезенні грошей».
Чи вдасться з’ясувати, на чиїх рахунках осіли гроші громадян Сербії і яку насправді суму грошей вивезли, тепер залежатиме тільки від офіційних органів Сербії.