Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:37

Жінки в політиці. Скільки їх у світі?


Дар’я Марченко Київ, 8 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Дослідження Міжпарламентського Союзу, засноване на даних із майже 200 держав, засвідчило: дедалі більше жінок беруть участь у політичному житті власних країн. Найбільш вражають законодавчі органи Руанди та Швеції: там жінки займають майже половину парламентських крісел.

До п’ятірки держав, де жінки-законодавці складають понад третину, увійшли ще дві північноєвропейські країни – Норвегія та Фінляндія та єдина держава Латинської Америки – Коста-Ріка. Слідом йдуть Нідерланди, де впродовж останніх 10-ти років відсоток представниць слабкої статі у парламенті залишається одним із найвищих у світі.

Український парламент пасе задніх


Що ж до України, то вона у цьому списку посідає 104-те місце, маючи законодавцями трохи менше 40 жінок. Однак це позитивне зрушення порівняно з позаминулим роком. На цьому наголошує лідер Народно-демократичної партії України Людмила Супрун: “У парламенті минулого скликання жінок було трохи більше 4%. У цьому парламенті їх практично вдвічі більше – 8%. Це стало можливим завдяки тому, що жінки вимагають до себе уваги і за пропорційною системою обирались до парламенту. Я впевнена: якщо були б не закриті партійні списки, а відкриті, ми могли б говорити, що жінок в парламенті буде більше”.

Виборча і партійна системи певної країни дійсно впливають на гендерний склад парламенту – так само, як ставлення населення до жінок при владі. Згідно з даними Міжпарламентського Союзу, більше шансів обійняти парламентські крісла мають жінки, що балотуються за пропорційною, а не за мажоритарною системою. Це підтверджує приклад України, де до останніх парламентських виборів діяла мажоритарна система.

Запровадження гендерних квот

Минулого року для залучення жінок до політичних процесів понад 20 країн вдались до запровадження гендерних квот. Так, законодавство Коста-Ріки вимагає, щоб на перших позиціях партійних списків були не менше 40 відсотків жінок, інакше партію не зареєструють для участі у виборах. А в Італії політичні партії ухвалили неформальні квоти для жінок – як результат, їхня присутність в парламенті стала рекордною для країни. Загалом впровадження квот призвело до появи у парламентах понад 20% жінок – це вдвічі більше, ніж у державах, де квоти не передбачені законодавством. На користь квот говорить також їхнє існування у 16-ти з 19-ти країн, де кількість жінок-законодавців минулого року перевищила третину.

Збільшення жіночого потенціалу є іншим механізмом залучення представниць слабкої статі до участі у справах держави. Саме завдяки тренінгам з проведення виборчих кампаній і популяризації жіноцтва у законотворенні у Бахрейні минулого року жінку вперше обрали до нижньої палати парламенту. В інших арабських країнах, де владу історично мають чоловіки, також спостерігаються позитивні зрушення. Зокрема, в Об’єднаних Арабських Еміратах жінкам дозволили брати участь у перших за останні 35 років виборах, і 9 із них отримали місця в парламенті.

35 спікерок парламентів

Минулого року законодавці обрали рекордну кількість спікерок – 35, третину з них – в Європі. Водночас, у країнах Тихого Океану представниці слабкої статі майже не представлені на політичній арені, а у парламентах Киргизстану, Саудівської Аравії та Катару їх взагалі немає.

Фахівці Міжпарламентського Союзу впевнені, що для залучення жінок до політики необхідно об’єднати національні і міжнародні зусилля.

Важлива ще й якість, не лише кількість?

Лідер Народно-демократичної партії України Людмила Супрун вважає, що важливий не відсоток жінок-законодавців, а їхні професійні якості: “Хотілось би, щоб представництво їхнє було якісним, тому що ми зараз знаємо не всіх жінок у парламенті. Хоча їх 39, назвати, я думаю, можна лише 8-10 імен. Сьогодні партійна система утискає можливість послухати думку всіх членів фракції, тому, в основному, всі позиції продукують лідери фракцій. Але подивіться: 2 з 5 фракцій очолюють жінки! І це теж свідчить про те, що жінка посідає в Україні не останнє місце”.
XS
SM
MD
LG