Керівники 27 країн-членів ЄС будуть розглядати план скорочення рівня газових викидів в атмосферу на 20 відсотків від рівня 1990-х років до 2020 року. Канцлер Німеччини Анґела Меркель, що головує в Євросоюзі, закликала цю організацію показати світові приклад у боротьбі з кліматичними змінами: «Чим амбіційнішими й вимогливішими будуть цілі цього саміту, тим легше нам буде, беручи до уваги наше головування у Великій вісімці, продемонструвати, що Європа зробила свій важливий крок. Тож тепер США, Китай, Індія та ключові країни, що розвиваються, мають наслідувати цей приклад. Бо одна річ є очевидною: Європа відповідальна за 15 відсотків світових газових викидів, і ця цифра має тенденцію до зниження. Тож нам треба, аби інші країни зменшили обсяги викидів. Це глобальна проблема».
Енергетична безпека – також на порядку денному
ЄС також розглядає шляхи посилення енергетичної безпеки. Перед початком саміту президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу заявив, що запропонує 27 лідерам країн-членів виразну стратегію зовнішньої енергетичної політики. Її ключовим елементом має бути єдність всіх держав Євросоюзу: «Аби мати довіру третіх країн, ми мусимо бути солідарними між собою. Ми мусимо мати один голос, коли розмовляємо з нашими міжнародними партнерами. Ми не повинні дозволяти, щоб енергоресурси зовнішнього світу нас роз’єднували. Нам треба, щоб Європа виглядала глобальною силою, а не була роз’єднаною Європою».
Проте нині в ЄС існують значні розбіжності з проблем енергетичної безпеки, зокрема щодо політики стосовно Росії. У проекті декларації саміту, що є в розпорядженні Радіо Свобода, мовиться, що ЄС має бути єдиним у переговорах щодо нового енергетичного партнерства з Росією. Польща є лідером тих країн ЄС, що віддають перевагу більш критичному підходові до Росії. Німеччина намагається протистояти спробам Варшави включити до декларації саміту формулювання, яке ставило б під сумнів надійність Москви як партнера в енергетичній царині. Німеччина та Франція сповнені рішучості мінімізувати шанси конфронтації з Кремлем. У проекті декларації також мовиться, що ЄС мусить посилити співпрацю із центрально-азійським, каспійським та чорноморським регіонами для диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоносіїв.
Енергетична безпека – також на порядку денному
ЄС також розглядає шляхи посилення енергетичної безпеки. Перед початком саміту президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу заявив, що запропонує 27 лідерам країн-членів виразну стратегію зовнішньої енергетичної політики. Її ключовим елементом має бути єдність всіх держав Євросоюзу: «Аби мати довіру третіх країн, ми мусимо бути солідарними між собою. Ми мусимо мати один голос, коли розмовляємо з нашими міжнародними партнерами. Ми не повинні дозволяти, щоб енергоресурси зовнішнього світу нас роз’єднували. Нам треба, щоб Європа виглядала глобальною силою, а не була роз’єднаною Європою».
Проте нині в ЄС існують значні розбіжності з проблем енергетичної безпеки, зокрема щодо політики стосовно Росії. У проекті декларації саміту, що є в розпорядженні Радіо Свобода, мовиться, що ЄС має бути єдиним у переговорах щодо нового енергетичного партнерства з Росією. Польща є лідером тих країн ЄС, що віддають перевагу більш критичному підходові до Росії. Німеччина намагається протистояти спробам Варшави включити до декларації саміту формулювання, яке ставило б під сумнів надійність Москви як партнера в енергетичній царині. Німеччина та Франція сповнені рішучості мінімізувати шанси конфронтації з Кремлем. У проекті декларації також мовиться, що ЄС мусить посилити співпрацю із центрально-азійським, каспійським та чорноморським регіонами для диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоносіїв.