Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:36

Чи можливо написати універсальну історію Європи? або Чому німці та поляки все ще плекають сентименти щодо земель, які належали їм до Другої світової війни?


Єва Поштар Варшава, 9 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Останні опитування громадської думки у Польщі та Німеччині показують, що громадяни цих країн плекають сентименти до земель, які колись їм належали. Польські оглядачі бачать у цьому небезпечний сигнал. На їхню думку, такий стан може спричинити наростання націоналістичних настроїв. Нещодавно Єврокомісія запропонувала урядам країн ЄС створити спільний підручник для вивчення історії. Міністерство освіти Польщі поки що проти цієї ініціативи. Історики у цій країні запитують: наскільки взагалі можливо створити одну модель навчання історії в школах Євросоюзу? Відтак польські соціологи вловили час для дискусії: чи можливо написати одну, універсальну історію Європи?

Польські історики пригадують, що коли в 1945 році в Ялті лідери Великої Трійки Рузвельт, Черчіль і Сталін креслили карту кордонів Європи після Другої світової війни, вони не питали про згоду звичайних громадян. Тепер, після понад шістдесяти років від тих подій, німецькі та польські соціологи все ж запитали в своїх країнах: як громадяни ставляться до тодішніх державних кордонів?

Близько 60% опитаних поляків шкодують за старовинним Львовом

Спершу німецький тижневик «Der Spiegel» повідомив, що серед німців шкодують за втратою земель на схід від річки Одер 40% опитаних. Водночас, понад 70% підтримують рішення уряду Німеччини про відмову від претензій до Польщі щодо тих земель. Польський тижневик «Впрост», йдучи за прикладом «Шпіґеля», зробив опитування у себе вдома.



І ось, 52 % польських респондентів вважають, що територія Західної України зі Львовом, яка практично від 1918 до 1939 року (тобто між двома світовими війнами) була у межах Польщі – це надалі польська земля. Близько 60% опитаних поляків шкодують за старовинним Львовом. Така сама кількість громадян вважає себе в першу чергу поляками, а вже потім – європейцями.

Прокоментувати це опитування РС попросило соціолога Мирослава Пенчака: «Від 1989 року на хвилі національного піднесення в Польщі історичні землі на сході стали національним міфом. У свідомості пересічного поляка ренесанс сентименту до цієї території став стрижнем загальної історичної свідомості. Ці почуття не обов’язково треба сприймати як тверезе ставлення до минулого чи як реальні відносини зі сусідами Польщі».

Львів? Історичний сентимент – не більше

А ось думка історика щодо опитування поляків. Доктор Антоні Дудек в інтерв’ю Радіо Свобода: «Я не хотів би, щоб в Україні результати зондування оцінювали як небезпеку того, що в Польщі половина поляків хоче відібрати собі Львів. Я бачу в цьому тільки історичний сентимент. Поведінку поляків напевно дуже добре розуміють німці, які переймаються втратою таких міст як Вроцлав, Гданськ чи Щецін».

Доктор Дудек вважає, що краще вміло використовувати міф історичних земель на сході для того, щоб теперішні українсько-польські державні відносини стали кращими: «Можна сподіватись, що молоде покоління поляків захоче бути присутнім якимось чином у Львові, місті, чий довоєнний образ залишився тільки в пам''яті їхніх дідів. Будуть приїздити до Львова туристи, поляки будуть туди інвестувати, там будуть з''являтись польські державні культурні установи. Це, на мою думку, не є якоюсь небезпекою для України, радше елемент звичайних добросусідських відносин».

Один підручник з історії для всієї Європи? Чому б ні?

Соціолог Маріуш Пенчак вважає, що кожна нація має право на самостійну оцінку своєї історії. Однак, на його думку, ідея Єврокомісії створити для всіх молодих європейців один підручник історії, все ж, заслуговує на увагу.
XS
SM
MD
LG