Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:11

Мінохорони здоров’я попереджає: ігрові автомати


Інна Набока Київ, 12 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — В СРСР азартних ігор, як і сексу, не було. Тож нинішній бурхливий розквіт грального бізнесу на пострадянському просторі — явище досить нове. Але якщо, скажімо, казино — забавка багатих, то гральні автомати — розвага справді широких народних мас. У гру на автоматах, як вважають психологи, тікають від проблем реального життя, тоді як у казино йдуть у пошуках гострих відчуттів.


Останнім часом можна спостерігати справжнє нашестя «одноруких бандитів» на українські міста і містечка. І хоч достовірної статистики не існує, за неофіційними даними в країні функціонує понад 40 тисяч ігрових автоматів. А медики все частіше говорять про появу людей із патологічною пристрастю до гри саме на автоматах.

Назва «однорукі бандити» виникла ще в часи перших автоматів у США, які мали одну ручку, і свідчить вона про те, що люди завжди розуміли справжню суть цього виду дозвілля. Проте грати не припиняли.

Не лякає ця промовиста назва і нинішніх прихильників ігор. Надто вабить їх оманлива перспектива дармових грошей.

Надії на виграш сприяє і вся атмосфера ігрових салонів: адже якщо комусь випадає виграти навіть кілька монеток, супроводжується це дзвінким стукотом і гучною музикою. Тож усі чують: сусідові поталанило. Чому не я наступний?

Та позірна легкість виграшу — просто один зі способів втягування у гру, де по-справжньому виграє лише організатор.


Люди, які грають в ігри: проблеми, проблеми…

Із лудоманією — хворобливою залежністю від гри — пов’язано чимало проблем і на психологічному, і на соціальному рівні. Насамперед, це нервові розлади, депресії, руйнування стосунків із друзями і родиною, деградація особистості. Нерідко виникають фінансові труднощі, борги, часом усе це призводить навіть до криміналу.

Особливо небезпечне це захоплення для дітей і підлітків, у яких на перший план виходить бажання легких грошей. Адже автомати стоять на кожному кроці, а для гри потрібно лише 50 копійок. Підлітки-лудомани прогулюють уроки, крадуть гроші у батьків, скоюють інші злочини.

Отже, проблема достатньо серйозна і стосується вона усього суспільства. Хоча у випадку дитячої лудоманії варто говорити насамперед про батьків, які не приділяють достатньої уваги власним дітям.

Як подолати?

Різні країни вирішують проблему лудоманії по-різному. У США і Британії гральні заклади розташовані в окремих містах або районах. В Ізраїлі та мусульманських країнах азартні ігри взагалі заборонені.

У багатьох країнах існують державні програми боротьби з лудоманією, які фінансуються відрахуваннями з грального бізнесу. Існують законодавчі обмеження за віком. Із проблемними гравцями працюють психотерапевти, існують анонімні групи ігрозалежних.

Перші такі групи з’явилися і в Україні.

Хтось може заперечити, що лудоманія у нас ще не набула такого поширення, щоб бити на сполох. Але будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати.

Та ми приділяємо цій проблемі на диво мало уваги. Тим часом ігрові автомати ростуть скрізь, наче гриби після дощу.

Лишається хіба що писати на кожному автоматі, як на цигарковій пачці: «Міністерство охорони здоров’я попереджає: надмірне захоплення азартними іграми шкодить вашому здоров’ю». Втім, чи багатьох цей напис застеріг від куріння?
XS
SM
MD
LG