Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:13

Закарпатська обласна Рада узаконює русинів.


Надія Петрів Ужгород, 13 березня 2007 р. (RadioSvoboda.Ua) - Визнати на території Закарпаття національність «русин» та внести її до переліку національностей області – таке рішення ухвалили депутати Закарпатської обласної ради. Відтак вони планують звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про визнання національності «русин» на законодавчому рівні. Реакції в Закарпатті на це рішення полярні – від захоплення до цілковитого неприйняття.

Під час всеукраїнського перепису населення 2001 року 10 тисяч закарпатців у графі «національність» написали «русин». У деяких сусідніх з Україною державах русини визнані як національні меншини. До того ж, у дорадянський період, східні слов’яни в Закарпатті називали себе русинами. Саме ці основні причини й називають сьогодні русини Закарпаття, коли вимагають визнання своєї національності.

Впродовж останніх років вони постійно домагаються офіційного статусу, звертаються до різних державних інстанцій, Верховної Ради. Але позитивної відповіді так і не отримали позитивної відповіді. І от Закарпатська обласна Рада визнала русинів на рівні області. Тепер вони просять вільного розвитку, каже ініціатор рішення, депутат обласної ради та голова народної ради русинів Євген Жупан:

“Ми хочемо, щоб наша мова мала вільний розвиток. Ми просимо владу України повернутися до нас обличчям, щоб ми могли мати русинські школи, факультет в університеті, офіційну редакцію”.

Голова асоціації “Сойм підкарпатських русинів” протоієрей Димитрій Сидор, вважає, що русинів варто визнати ще й через рекомендації різних міжнародних організацій:

“Оскільки є рішення ООН з рекомендаціями Україні визнати русинську національність, то ми й нагадуємо, що русини в Закарпатті – живий народ. Є граматика русинського язика, я, до речі, її автор, і ми маємо повні підстави бути визнаними, бо я стверджую: без визнання русинів Україну можуть і не прийняти до Європи”.

Голова Закарпатської обласної ради Михайло Кічковський погоджується, що невизнання русинів є порушенням Конституції України:

“Конституція України каже, що встановлення етнічності людини є особистою справою громадянина України. На сьогодні в Україні не існує органу, до повноважень якого належить офіційне визнання національності. Але Конституція гарантує визнання”.

Однак багато істориків, археологів і політологів Закарпаття не вважають рішення облради виваженим і достатньо обґрунтованим. Зокрема, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології обласного краєзнавчого музею Йосип Кобаль вважає ідею русинства нічим іншим, як фальсифікацією історії. При цьому він посилається на історичні джерела не лише України, а й низки європейських держав:

“У даному випадку визнання русинства – це дезінформація населення. Кажуть, що колись власне на території Закарпатті існував народ русини чи рутени. Але світові, європейські історичні джерела засвідчують, що загалом русинами називали усіх східних слов’ян”.

Деякі експерти вважають рішення обласної ради щодо русинів юридичним нонсенсом й таким, що має виключно політичний характер. Принаймні так стверджує відомий закарпатський політолог, історик та журналіст Сергій Федака:

“Рішення облради носить суто політичний характер, бо не є вмотивованим в юридичному сенсі. В компетенцію обласної ради не входить питання визнання нової національності”.

Відомий словацький україніст, професор Микола Мушинка вважає, що рішення Закарпатської обласної Ради спрямоване на дезінтеграцію України:

“Думаю, що в цьому немає нічого, це продовження тих антиукраїнських тенденцій, які мають місце на Закарпатській Україні вже майже 20 років. Це є рух, спрямований по суті на розбиття України”.

Заступник директора академічного Інституту політології і етнонаціональних відносин професор Олександр Майборода говорить про юридичні наслідки рішення Закарпатської облради:

“Ніяких правових наслідків рішення ради мати не може. При проведенні переписів, затверджується список національностей в Україні, за якими люди себе фіксують під час переписів. Це і може мати певне значення. Під час перепису у 2001 році, русини були. І ті, хто хотів записатися русином, записалися. Проблема в тому, що ті, хто записувався русинами, вважалося, що це субетнічна група українського народу, так, як лемки, бойки, гуцули”.

До речі, рішення про визнання русинів на території області передбачає, що облдержадміністрація при фінансуванні потреб національних меншин враховуватиме потреби русинської громади щодо мови, освіти, культури, традицій, звичаїв тощо.
XS
SM
MD
LG