Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 21:03

Споживачі. Чи захищені і від кого?


Ірина Біла Чи почуваються споживачі в Новій Україні захищеними і чи спроможні відстояти свої споживчі права? Чи допомагає їм у цьому держава?

Слухати:

Ірина Біла: Кожна людина, незалежно від статків, походження, освіти, віросповідання, є споживачем. Вже від народження немовля отримує медичні послуги, а по відході до іншого світу актуальними стають ритуальні. Тому кожен повинен знати, на що має право і на що може розраховувати.

На що ж можуть розраховувати споживачі в Новій Україні? Чи достатньо захищені їхні права?

Обраховують в усіх торгових марках. Навмисне чи випадково?

(© RadioSvoboda.Ua)
Зізнаюся, виходячи з супермаркетів рідко звіряю суми на чеках та на товарі, а тим паче перевіряю, чи не обрахували. А дарма. Як з’ясувалося, таки обраховують та ще й на чималі суми.

У цьому на власному досвіді переконався Юрій Трендельов.

Юрій Терендельов: У мене було таких випадків, напевне, вже 12. Майже у всіх торгових марках.

На найбільшу суму мене обрахували... Мені порахували 100 упаковок туалетного паперу, а я купив 10.

У мене був такий випадок. Я взяв товар десь на 40 гривень, а мені порахували 98.

Я розумію, що, може, за цілий день касири намучаться, там пробити, вибити, але просто дуже багато людей, які зовсім не звертають уваги, а це колосальні суми, тому що це тебе не обраховують на 10 копійок.

Ірина Біла: Звісно ж, помилитися може кожен. Але чомусь зазвичай не на користь покупця. У більшості випадків Юрію вдавалося повернути свої кошти. Хоча часу пішло на всі процедури невиправдано багато.

Юрій Трендельов: Покупець тратить час на це. Людина поспішає, а їй треба написати заяву, і поки вони зроблять цю заміну по цьому чеку, поки викличуть адміністратора... Це забирає час у людини.

Якщо розібратися, навіть якщо тебе обрахували на 30 гривень, ти все рівно потратиш більше, допоки будеш бігати. Люди просто думають: з тими 5 гривнями чи 7 гривнями, то нехай мені не повертають, бо я більше часу витрачу.

У м’ясних виробах знайшли гомогенну масу невідомого походження

"Осетрина" буває лише прешої свіжості?
(© RadioSvoboda.Ua)
Ірина Біла: Осетрина буває лише першої свіжості. Переконував герой булгаковського роману. Але тільки не на українських базарах.

Саме там найчастіше порушуються права споживачів, переконує львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Особливо катастрофічна ситуація там зі зберіганням м’ясних продуктів.

Галина Терещук: Нещодавно експерти Науково-дослідного контрольного інституту перевіряли якість м’ясних продуктів у крамницях і на ринках Львова й області. Результати вражаючі. У м’ясному фарші виявили шкідливі для здоров’я людини компоненти.

Скажімо, фасований курячий чи яловичо-свинний фарш продається у Львові у більшості магазинах і на базарі. Але у ньому контролери знайшли усе, окрім м’яса: обрізки шкіри, жирові, хрящові тканини, слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, нирки, легені і усяку іншу, непридатну для харчування всячину.

У яловичо-свинному фарші не виявили самої яловичини. Подібно і з курячим, у якому при дослідженні знайшли гомогенну мелену масу взагалі невідомого походження.

До того ж, на базарах і в крамницях, навіть супермаркетах, продають морожений фарш, невідомо, скільки часу він зберігається і скільки разів переморожується.

Не кращою нині є ситуація з іншими м’ясними продуктами.

Чи відповідає вміст "широкому вибору"?
(© RadioSvoboda.Ua)
Управління у справах захисту споживачів виявило у багатьох супермаркетах Львова етикетки на товарі, де вказана вага і дата виробництва. Усі вони підроблені. Звісно, не на користь покупців.

Чимало рибних і ковбасних виробів навіть у крамницях протерміновані. Львів’яни ризикують власним здоров’ям за власні гроші.

Ірина Біла: Ще одна проблема, з якою часто зустрічаються покупці на ринках, це відсутність товарних чеків. Адже купивши, скажімо, неякісне, як потім з’ясувалося, взуття чи одяг, важко довести, що товар куплений саме тут. Але дешевші у порівнянні з магазинними ціни змушують людей знову вирушати до базару.

На базарі товар не кращої якості А як часто споживачі в Новій Україні наважуються відстоювати свої права? Чи достатньо вони знають про них? Про це Радіо Свобода з’ясовувало у перехожих на столичних вулицях.

Респондент: З речами справ не мали, в основному з харчами. Їх дуже багато. Крупи і м’ясні вироби зараз, а за ковбасні й мови немає – стільки зараз цих сурогатів можна купити!

Респондент: Траплялися і речі, траплялося і взуття. Діти могли купити, а через три дні чи підбори відлетять чи ще щось — і просто несемо в ремонт.

Ми знаємо, що маємо права, але от не користуємося.
(© RadioSvoboda.Ua)


Респондент: Можливо, на ринку. У магазинах дуже рідко. На базарі неякісний товар. Відмовлялися його приймати назад. Трохи сварився з ними. В кінці-кінців відстояв свої права. Грошей вони не повернули, але поміняли на інший товар.

Знаю закон “Про захист прав споживачів”. Він, в принципі, діє для магазинів, там він нормально діє, але для ринку, то ще не така в нас нація законослухняна.

Респондент: Звичайно, що знаю свої права. Звичайно, що порушуються.

Одного разу я купила топлене масло. Коли принесла додому і спробувала, то, мабуть, взагалі модифіковані ці продукти. Я віднесла, і в мене тут же забрали та повернули гроші.

Респондент: Звичайно. Часто. Навіть коли заходиш у великий магазин, то або обвішують, або цінник міняють. Чек один, а ціна інша. Купиш там якусь баночку, а воно несвіже. Відкрив, спробував... А куди ж понесеш? До того ж і чек викинув або залишив у магазині.

Респондент: На базарах неякісний товар. Але часу немає, щоб поміняти, ліпше викинути. Оце розкрию чи зварю, а як не подобається, то викину. Я знаю, що це така тягомотина, щоб поміняти або здати...

Зараз якщо взяв на базарі, то кажуть давати чеки. На базарах чеки ніхто не дає. Бувало таке, що підошва на другий день відпала, то викинув і купив інше.

Масовий обман споживача – тарифи на житлово-комунальні послуги

Ірина Біла: Тільки на шістнадцятому році української незалежності в державі заговорили про масовий обман споживача – мова про тарифи на житлово-комунальні послуги.

(© RadioSvoboda.Ua)
Як кажуть, не було б нещастя ... Адже до розмов і певних зрушень призвело суттєве збільшення тарифів, пов’язане зі зростанням цін на енергоносії.

Однак поодинокі прецеденти боротьби мешканців за право отримувати комунальний сервіс і не переплачувати за нього у регіонах таки були.

Про них у матеріалі рівненської кореспондентки Радіо Свобода Валентини Одарченко. Валентина Одарченко: Штучне завищення тарифів на комунальні послуги, зокрема, у Луцьку та Рівному, відбувається кількома шляхами.

Скажімо, наголошуючи на тому, що зросла мінімальна зарплата та ціни на газ і електроенергію, тепловики завищують обсяги підігріву води або кількості тепла. Відповідно на папері збільшуються витрати газу.

Насправді ж середня кількість тепла на квадратний метр, яку закладають комунальники, то це запланований тариф, а фактична вартість визначається кількістю спаленого газу. І вона є значно меншою від тієї, котру виставляють нам у квитанціях.

Нині про це знають споживачі, однак тільки одиниці, а такі, як пенсіонер Василь Котик, домагаються справедливих розцінок.

Василь Котик: Сьогодні я плачу за квартиру і «Комуненергії» за тепло згідно зі своїми розрахунками, на основі фізики.

Ця справа пройшла через суд. І тільки таким чином можна домагатися.

Валентина Одарченко: Схоже, коли комунальники брали зі стелі» норми подачі води чи тепла, то сподівалися на інертність мешканців, а не на їхню зацікавленість порахувати кількість та якість наданих послуг. Василь Котик це зробив, тому й платить вдвічі(!) менше, ніж середньостатистичний рівнянин.

Якщо раніше комунальники заперечували факт необґрунтованих цін на тарифи, то за минулий рік вони таки змушені повернути споживачам Рівненщини і Волині майже 14 мільйонів гривень.

Якщо з тепловиками і водопостачальниками можна сперечатися тільки про обсяги та якість, то з житлово-комунальним господарством взагалі про надання цих послуг.

Чимало рівнян звертаються до керівництва житлово-комунальних підприємств із проханням надати розцінки на послуги та перелік наданих їм послуг. Однак замість них отримують повістки до суду із рекомендацією… заплатити квартплату. Якої, як відомо, власники приватизованих квартир платити не повинні.

Розповідає рівнянка Ольга Фоміна.

Ольга Фоміна: Відбувся суд про стягнення з мене заборгованості. Я змогла довести, що договору між мною і ЖКП «Паркове» немає, бо він просто відсутній, ніхто не запропонував його мені підписати.

Тож з мене не стягують боргу. Але ж він рахується, і я не можу взяти довідок у ЖЕКові (це єдина послуга, яку вони надають).

Чотири рази я ходила туди і не можу взяти довідки для оформлення субсидій. За мною рахується борг. На основі чого він там є? Надайте послуги – я їх оплачу.

Валентина Одарченко: Ольга Фоміна домоглася справедливості тільки на початку нинішнього року, коли громадські організації Рівного зробили подання прокуророві на рахунок необґрунтованості і протизаконності відмов у наданні довідок боржникам ЖЕКів.

Постраждало і вищезгадане ЖКП за примушування мешканців оплачувати ненадані послуги підприємство оштрафоване… на три тисячі гривень.

Що, звісно, неспівмірне із сумами, які житлово-комунальне господарство отримало від споживачів ненаданих послуг.

Ще в IV столітті до н.е. в стародавньому Херсонесі існував метрологічний нагляд, а наглядачі на ринках слідкували за торгівлею та захищали права споживачів.

В Англії у 1200 році король карав за нечесну практику в торгівлі.

У 1936 році була заснована спілка споживачів США.

15 березня 1962 року Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді вперше офіційно окреслив права людини як споживача, ухваливши "Білль про права споживачів". У ньому визначені чотири права: на безпеку товарів та послуг, на інформацію, на вибір, бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують.

День проголошення Біллю у всьому світі відзначається як Всесвітній день прав споживача.


Як захищає споживачів держава? Ірина Біла: Захистом прав споживачів займається Держспоживчстандарт України як державний орган, уповноважений на це на підставі закону “Про захист прав споживачів”.

Держінспектори Спілки захисту прав споживачів при Держстандартні проводять регулярні перевірки у формі контрольних закупок товарів.

Щомісяця до Київського обласного управління Спілки захисту прав споживачів надходить понад 80 скарг. Найбільше невдоволених якістю металопластикових вікон.

Про те, які ще товари або послуги не задовольняють споживачів, розповідає начальник управління Тетяна Бенціанова.

Тетяна Бенціанова: Буває складнопобутова техніка, потім мобільні телефони, неякісне замовлення меблів, потім по житлово-комунальних послугах, неякісні послуги надаються.

Ірина Біла: Працівники спілки також проводять регулярні перевірки якості пропонованих товарів та послуг.

Так, за результатами останньої перевірки з’ясувалося, що понад 80% побутової техніки на Київщині продається без належної інформації для споживачів.

Про інші порушення при продажу побутової техніки знає більше заступник голови Спілки захисту прав споживачів Київщини Алла Косянчук.

Алла Косянчук: Порушуються в плані маркування, відсутність документів про якість і безпеку.

В разі, якщо побутова техніка вийшла з ладу, то повинні ремонтувати обов’язково майстерні, сервісні центри з цими гарантійними талонами. Але ці талони оформлені неналежним чином, і споживач лишається тих прав, які він повинен мати.

Ірина Біла: “Продають неякісний товар і на продовольчих ринках Київщини,” — каже Алла Косянчук і розповідає чому.

Алла Косянчук: Перевіряємо на території Київської області понад 120 ринків і майданчиків. На кожному ринку перевіряється більше 30 об’єктів господарювання, які постійно порушують чинне законодавство в плані і товарного сусідства, товар не відмаркований, товар без холодильного облаштування реалізовується.

Ірина Біла: Що ж потрібно робити, щоб уникнути ризику отруїтися неякісними продуктами? Поради від Алли Косянчук.

Алла Косянчук: Як фахівці Київського обласного управління радимо вам купувати товар в облаштованих магазинах, об’єктах торгівлі, які повинні обов’язково бути з холодильними прилавками, з вимірювачем температури, вологості.

Якщо ми будемо купувати, наприклад, рибні консерви, овочеві консерви, той же сік, який повинен при відповідній температурі і вологості зберігатися і реалізуватися, якщо ми будемо купувати з рук або в необлаштованих для цього місцях, то це є порушення і терміну придатності, і якості цього товару.

Ірина Біла: Далеко не кожен наважиться сваритися з продавцем чи виробником, відстоюючи свої права споживача. Навіть коли його безпардонно обдурюють.

Але іноді через наше поблажливе ставлення до порушення може постраждати хтось інший і значно більше, ніж постраждали ми...

Пам’ятаймо про це і про свої права — закликають в управлінні Спілки захисту прав споживачів.

Алла Косянчук: Пам’ятайте свої права, а ми раді вас захистити, тому що наше управління працює на користь споживача і держави.

Матеріали до теми:

• Право споживати. Як купувати, але не “купуватись”. • Продукти неякісні, а їсти хочеться все одно. • Генне втручання. • Що вживали — не відали.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG