Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:29

113 років від народження поета Юрія Дарагана.


Віталій Пономарьов Київ, 16 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Цього дня 113 років тому народився поет Юрій Дараган. Він починав писати вірші російською мовою і, за власними спогадами, українізувався поступово – насамперед під впливом українських пісень та української історії.

Юрій ДАРАГАН. Фото зберігається у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г.С.Пшеничного, № 2-155104.
Нащадок запорозького сотника Юрій Дараган народився 16 березня 1894 року в Єлисаветграді. Його батько був українцем, а мати – грузинкою, і невдовзі після свого народження Юрій був перевезений до Тбілісі.

Підлітком Дараган почав писати вірші російською мовою і вперше опублікував свій вірш чотирнадцяти років у часописі «Закавказье». Згодом він перейшов на українську мову, а тридцяти одного року видав свою єдину збірку віршів «Сагайдак».

«То я та вітер в дикім полі, Отруйні стріли, сагайдак, — Таким міцним солодким болем Наповнить їх смертельний знак!

Кому, однаково, цілунки, Удари, рани і вино!.. В одно — густі червоні трунки, Та кінь, та руку на стегно!

Так пишно вмерти, ясно жити! Ось білий лебідь — все вперед... І раптом, стрілами прошитий, Паде в зелений очерет».


З початком Першої світової війни Дараган був мобілізований до російської армії, воював на фронті і був поранений. Під час Лютневої революції підпоручник Дараган перебував у Петрограді, а наприкінці 17-го року переїхав до Києва. Він служив в Армії Української Народної Республіки, був інструктором у Житомирській та Кам’янець-Подільській військових школах. У листопаді 1920 року сотник Дараган разом з військом залишив територію України, згодом перебував у польських таборах для інтернованих у Вадовиці, Ланцуті та Каліші і там видавав літературний журнал «Веселка».

«Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів.

Вечір вдарив червінню по крилах, Промінь вдарив по пелюстках крил, У рожевім біле затремтіло, І рожевим став вечірній пил».


Після звільнення поет оселився у Празі і там навчався в Українському високому педагогічному інституті. Юрій Дараган помер тридцяти двох років від сухот у санаторії «На Плеше» неподалік Праги 17 березня 1926 року.
XS
SM
MD
LG