Раніше в суботу його склад схвалив палестинський парламент.
До уряду з 25 осіб увійдуть, за деякими повідомленнями, 12 представників від «Хамасу», 6 від «Фатху» і 7 від менших фракцій і незалежних. Прем’єр-міністром залишається Ісмаїл Ганія з «Хамасу», віце-прем’єром буде Аззам аль-Ахмад із «Фатху».
Визначальні посади міністрів фінансів, внутрішніх і закордонних справ відійшли не представникам «Хамасу», а меншим фракціям чи незалежним, щоб покласти край міжнародній ізоляції палестинського уряду.
Із попереднім урядом під керівництвом радикального руху «Хамас» понад рік не бажали мати справи ні в Ізраїлі, ні на Заході через його відмову пристати на вимоги міжнародної спільноти. Серед цих вимог — визнати державу Ізраїль, відмовитися від насильства і погодитися виконувати попередні домовленості з Ізраїлем.
Знову суперечливі заяви
Нині керівники обох головних політичних сил знову виступили з суперечливими заявами.
Президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас, який очолює «Фатх», у виступі перед парламентом заявив, що палестинці «відкидають насильство у всіх його проявах», і закликав міжнародну спільноту відмовитися від фінансового бойкоту уряду.
Водночас Прем’єр-міністр Ісмаїл Ганія, чільник «Хамасу», повторив, що його уряд чинитиме спротив ізраїльській окупації.
В Ізраїлі ці слова прирівнюють до підтримки тероризму.
Ізраїль повторив, що не визнає й нового уряду, бо його програма й далі не відповідає вимогам міжнародної спільноти.
Перші реакції
Про повне визнання нового палестинського уряду вже заявила Норвегія. Ця держава, що не є членом Євросоюзу, відіграє важливу роль у близькосхідному мирному процесі і традиційно є одним зі значних донорів Палестинської адміністрації.
У ЄС тим часом не висловили єдиної позиції щодо нового уряду.
Наразі Франція запросила до Парижа нового міністра закордонних справ Зіяда Абу Амра, а Велика Британія заявила, що планує контакти з міністрами, які не є членами «Хамасу».
У Лондоні також назвали створення нового уряду «кроком у правильному напрямку», але утрималися від прямої підтримки його платформи й дали знати, що судитимуть про цей уряд за його діями.
Майже дослівно так само висловився й представник ООН на Близькому Сході.
Натомість США заявили, що не будуть висловлювати розчарування, але так само не буде й змін у відмові американської влади мати справи з палестинським урядом, доки він не змінить своєї платформи відповідно до міжнародних вимог.
Найпозитивніша тим часом реакція з боку Росії, яка вважає, що новий палестинський уряд «узяв до уваги» вимоги міжнародної спільноти.
Коаліційні союзники чи суперники?
Коаліційний кабінет єдності вдалося погодити по кількох місяцях складних переговорів між палестинськими рухами-суперниками.
У сутичках між озброєними прихильниками «Хамасу» й «Фатху», серед того й службовцями силових структур, підпорядкованих Президентові (тобто рухові «Фатх») і Прем’єр-міністрові (тобто рухові «Хамас»), за останній рік загинули понад 300 осіб, що викликало розмови про загрозу громадянської війни.
Депутати Законодавчих зборів Палестинської національної адміністрації переважною більшістю проголосували за новий кабінет у перебігу відеоконференції між містами Газа в Смузі Гази й Рамалла на Західному березі Йордану.
Ізраїльські обмеження на пересування не дають їм змоги зустрітися в одному місці. А 41 зі 132 депутатів перебуває в ізраїльському ув’язненні.
Новопризначені міністри склали присягу так само на відеоконференції між двома містами.
До уряду з 25 осіб увійдуть, за деякими повідомленнями, 12 представників від «Хамасу», 6 від «Фатху» і 7 від менших фракцій і незалежних. Прем’єр-міністром залишається Ісмаїл Ганія з «Хамасу», віце-прем’єром буде Аззам аль-Ахмад із «Фатху».
Визначальні посади міністрів фінансів, внутрішніх і закордонних справ відійшли не представникам «Хамасу», а меншим фракціям чи незалежним, щоб покласти край міжнародній ізоляції палестинського уряду.
Із попереднім урядом під керівництвом радикального руху «Хамас» понад рік не бажали мати справи ні в Ізраїлі, ні на Заході через його відмову пристати на вимоги міжнародної спільноти. Серед цих вимог — визнати державу Ізраїль, відмовитися від насильства і погодитися виконувати попередні домовленості з Ізраїлем.
Знову суперечливі заяви
Нині керівники обох головних політичних сил знову виступили з суперечливими заявами.
Президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас, який очолює «Фатх», у виступі перед парламентом заявив, що палестинці «відкидають насильство у всіх його проявах», і закликав міжнародну спільноту відмовитися від фінансового бойкоту уряду.
Водночас Прем’єр-міністр Ісмаїл Ганія, чільник «Хамасу», повторив, що його уряд чинитиме спротив ізраїльській окупації.
В Ізраїлі ці слова прирівнюють до підтримки тероризму.
Ізраїль повторив, що не визнає й нового уряду, бо його програма й далі не відповідає вимогам міжнародної спільноти.
Перші реакції
Про повне визнання нового палестинського уряду вже заявила Норвегія. Ця держава, що не є членом Євросоюзу, відіграє важливу роль у близькосхідному мирному процесі і традиційно є одним зі значних донорів Палестинської адміністрації.
У ЄС тим часом не висловили єдиної позиції щодо нового уряду.
Наразі Франція запросила до Парижа нового міністра закордонних справ Зіяда Абу Амра, а Велика Британія заявила, що планує контакти з міністрами, які не є членами «Хамасу».
У Лондоні також назвали створення нового уряду «кроком у правильному напрямку», але утрималися від прямої підтримки його платформи й дали знати, що судитимуть про цей уряд за його діями.
Майже дослівно так само висловився й представник ООН на Близькому Сході.
Натомість США заявили, що не будуть висловлювати розчарування, але так само не буде й змін у відмові американської влади мати справи з палестинським урядом, доки він не змінить своєї платформи відповідно до міжнародних вимог.
Найпозитивніша тим часом реакція з боку Росії, яка вважає, що новий палестинський уряд «узяв до уваги» вимоги міжнародної спільноти.
Коаліційні союзники чи суперники?
Коаліційний кабінет єдності вдалося погодити по кількох місяцях складних переговорів між палестинськими рухами-суперниками.
У сутичках між озброєними прихильниками «Хамасу» й «Фатху», серед того й службовцями силових структур, підпорядкованих Президентові (тобто рухові «Фатх») і Прем’єр-міністрові (тобто рухові «Хамас»), за останній рік загинули понад 300 осіб, що викликало розмови про загрозу громадянської війни.
Депутати Законодавчих зборів Палестинської національної адміністрації переважною більшістю проголосували за новий кабінет у перебігу відеоконференції між містами Газа в Смузі Гази й Рамалла на Західному березі Йордану.
Ізраїльські обмеження на пересування не дають їм змоги зустрітися в одному місці. А 41 зі 132 депутатів перебуває в ізраїльському ув’язненні.
Новопризначені міністри склали присягу так само на відеоконференції між двома містами.
