Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:13

Безробіття: психологічний вимір.


Інна Набока Київ, 19 березні, 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Згідно з опитуваннями, залишитися без роботи бояться майже дві третини дорослих українців. І це не дивно, адже рівень безробіття у 2006 році становив 6,4% економічно активного населення країни. Звичайно, безробіття — насамперед економічна і соціальна проблема. Але вона має і суттєвий психологічний аспект.

Про психологічні проблеми безробіття сьогодні сказано чимало. У своєрідному рейтингу наших страхів воно посідає почесне друге місце, одразу після страху перед зростанням цін. Адже, втрачаючи роботу, ми стикаємося не лише з матеріальними негараздами. Так уже влаштована людська психіка, що для комфортного існування нам потрібна і самореалізація, і визнання інших. І все це ми значною мірою отримуємо через роботу.

Втрачаючи ж її, людина нерідко починає відчувати свою непотрібність, неповноцінність. Її мучить відчуття провини перед рідними, яких вона наражає на матеріальні труднощі. Ще одна важлива психологічна проблема, що виникає при втраті зайнятості – зниження самооцінки. Навіть якщо ми переконані, що нас просто не оцінили, все одно звільнення боляче б’є по самолюбству. Буває, олії у вогонь підливають і близькі, які висловлюють сумніви у наших можливостях.

Менше перейматися втраченою роботою і не зволікати!

Все це разом плюс непросте завдання — знайти нову роботу— часом призводить до відчуття безнадії, апатії, навіть до серйозних депресій. Проте найгірше, що можна зробити у випадку втрати роботи – це зосередитись на своїх стражданнях, образі чи відчутті вини. А найрозумніше – постаратися проаналізувати ситуацію: чи справді ваші якості були не оцінені? Можливо, у тому, що сталося, є частка і ваших помилок? Варто також спробувати реально оцінити свої сили і можливості, глянути на них крізь призму існуючого ринку праці.

А далі – не зволікати. Адже з часом втрачається кваліфікація, соціальні зв’язки, тож і шанси знайти нову цікаву роботу падають. І хоч пропозицій, здається, чимало, знайти місце, яке б підходило особисто вам, зовсім не просто. Тому варто поставитися до цієї справи теж як до певної праці та діяти якомога активніше.

Як шукати нову роботу?

У принципі всі методи пошуку роботи відомі: це і вивчення оголошень у пресі та інтернеті, і розсилка власних оголошень та резюме, звернення до кадрових агенцій. А от успіх значною мірою залежить від вашої наполегливості. Варто також стати на облік у фонді зайнятості. І не лише заради матеріальної допомоги і вакансій, які там можуть запропонувати. При таких фондах зазвичай існує чимало різних курсів, де ви можете підвищити свою кваліфікацію і навіть змінити фах на той, який користується більшим попитом на сучасному ринку праці. І ще – не сприймайте відмову як особисту образу чи крах усього життя, не впадайте у відчай і не здавайтесь навіть після десятої невдалої спроби. Головне – дійте, адже, як відомо, під лежачий камінь вода не тече.

І насамкінець. Звичайно ж, втрата роботи – річ дуже неприємна. Але, можливо, саме таким радикальним чином сама доля дає нам шанс змінити своє життя на краще.
XS
SM
MD
LG