Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:17

Петроварадинська фортеця сербського краю Воєводини. Історія та сьогодення.


Аннамарія Рамач Белград, 19 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Одне з найвизначніших місць Нового Саду, адміністративного центру сербського краю Воєводини, та й загалом Сербії є Петроварадинська фортеця. Знаходиться вона на правому березі Дунаю, напроти Нового Саду, а з її верхнього майданчика простирається надзвичайний вигляд на місто та річку.

Петроварадинську фортецю іноді називають «Гібралтаром на Дунаї». Ця дивовижна історична пам’ятка та привабливий туристичний об’єкт являє собою класичний приклад військової архітектури ХVІІІ століття. Петроварадинське укріплення є найкраще збереженим на Дунаї за розміром відразу після верденського у Франції.

Маючи на увазі факт, що ця територія завжди знаходилась на перехресті різних народів, не диво, що назва Петрoварадин походить із трьох мов: «петра» латиною означає скеля, «вар» угорською місто, а «дин» турецькою – віра. Від поєднання цих слів виходить назва укріплення, буквально – «місто на скелі, міцній, як віра».

Перші археологічні знахідки сягають палеоліту

На місці, де сьогодні знаходиться Петроварадинська фортеця, століттями існувало військове укріплення. Згідно з найновішими археологічними знахідками, сліди життя на фортеці походять ще з палеоліту. До виникнення середньовічного укріплення на цьому місці у ХІІІ столітті, там у різний час жили кельти, римляни, гуни, авари. А Слов’яни поселилися у 6-7 століттях.

Після поразки турків австрійським військом у 1691 році починається спорудження фортеці. Ідейним її творцем був маркіз Себастіян Вобан, французький комендант, архітектор та письменник. Цікаво, що він ніколи не бачив свого шедевру. Військово-стратегічне значення Петроварадину зростає після Белградського миру 1739 року, коли австрійці покинули Белград, а річки Дунай та Сава стали кордоном між Австрією та Туреччиною. Спорудження фортеці завершили у 1780 року, до 1918 року вона була австрійським гарнізоном.

Місце праці багатьох художників

Укріплення займає площу 112 гектарів. На ньому знаходиться башта з годинником, якого видно з Дунаю, та низка колишніх казарм і бастіонів, в котрих нині – майстерні відомих художників. А під фортецею знаходяться підземні військові галереї, які своєрідною комунікативною системою коридорів простираються на чотирьох рівнях, завдовжки понад 16 кілометрів.

Сьогодні фортеця є художнім центром. Там розташовані Академія мистецтва та Музична консерваторія, Музей міста Нового Саду, Історичний архів.

Приваблює не лише туристів, а й місцевих мешканців

А гарна природа та чудовий краєвид, погляд на Новий Сад та на Дунай, приваблюють не лише туристів, а й мешканців міста, які хочуть насолоджуватися гарною природою та красою цієї історичної, культурної, архітектурної та цивілізаційної пам’ятки.

Починаючи з 2001 року, на території фортеці щоліта організовують чотириденний музичний рок фестиваль Ексіт (Exit), найбільший у Східній Європі, на якому виступають відомі світові зірки. В час Exit – пам’ятка щодня перебуває в облозі 50-тисячної армії безтурботних молодих людей.
XS
SM
MD
LG