Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:16

Огляд преси: До чого закликає Юлія Тимошенко український політикум? Скільки заборгував іноземним кредиторам кожен українець? Наскільки зменшуються зелені насадження столиці після кожної сесії Київради?


Ірина Біла Київ, 20 березня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - “Президент закликає до стабільності... А Юлія Тимошенко переконує політикум негайно лікувати гостру форму романтизму”. Більше про переговорний процес між Президентом, прем’єром і спікером, та про реакцією на це опозиції розповідають “Київські відомості” у рубриці “Тема дня”.

За останні місяці 2006 року кожен українець суттєво заборгував невстановленим іноземним кредиторам, стверджує газета “Україна молода”. Тепер усі громадяни, включаючи дідусів-пенсіонерів та новонароджених дітей, мають повернути по 300 доларів США. Середньостатистична сім''я із трьох чоловік, таким чином, мусить стати біднішою майже на тисячу. Можливо, зауважують журналісти, дехто заперечить, що державний борг – категорія досить віртуальна і напряму на статки людей не впливає. Але це не зовсім так, переконують газетярі. І доводять, чому. Із 600 мільйонів гривень, котрі призначалися минулого року для компенсації знецінених вкладів громадян у Ощадбанку СРСР, більша половина повернулася в бюджет. Цього ж року уряд вирішив по-іншому розпорядитися коштами, виділеними для компенсації. Як саме? Про це розповідає газета “Факти” у рубриці “Копійка до копійки”. Якість води, що тече з крану, найближчим часом покращуватися не буде. Принаймні в столиці. Про це журналістам газети “Сегодня” заявили у “Київводоканалі”. Причина – “якість питної води відповідає нормам”. Утім, екологи стверджують, що це далеко не так. Про екологічні проблеми столиці ведуть мову експерти “Газети по-київськи”. Вони переконують, що рішення кожної сесії Київради зменшує площу зелених насаджень на 10 гектарів. У цьому ж числі “Газета по-київськи” стверджує, що менш ніж через місяць створиться блок країн-експортерів газу, здатний стати могутньою зброєю. Біля його витоків стоять Володимир Путін та Уго Чавес. Це означатиме газову монополію і повну залежність країн-споживачів, насамперед, Євросоюзу, від тих, хто стоїть “на іншому боці труби”. Несолодко буде і Україні, якій доведеться шукати компроміси з Росією. Хоча газетярі виловлюють сподівання, що Європа згадає про нафтогазові родовища біля берегів України і рішуче візьметься їх розробляти. Стаття називається “Газові шантажисти об’єднуються”.
XS
SM
MD
LG