Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:24

Владна коаліція розширюється. Чого це коштує їй самій, опозиції та Україні?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.


Гості Свободи: народні депутати України Сергій Шевчук (БЮТ) та Сергій Рижук (Партія регіонів).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: Владна коаліція розширюється. Чого це коштує їй самій, опозиції та Україні?

Перехід Анатолія Кінаха в уряд Віктора Януковича та імовірний дрейф до лав коаліції інших депутатів з Партії промисловців та підприємців означив поступ антикризової коаліції до створення конституційної більшості.

Юлія Жмакіна: З Кінахом навіть коаліція назву змінила. Тепер вона не антикризова, а національної єдності.

Кирило Булкін: Подейкують про те, що кількість перебіжчиків незабаром збільшиться за рахунок частини депутатів БЮТ та НУ. Зокрема, говорили про групи Єханурова, Матвієнка і Порошенка.

Якою ціною для себе і для України може антикризова коаліція здобути 300 голосів?

Моє запитання до представника більшості. Нащо вам Кінах? Невже він та кілька депутатів, що, напевне, перейдуть до лав більшості, це така цінність, що заради цього варто звільняти міністерське крісло? Сергій Рижук: Прізвище Кінах нам не потрібно. Нам лише було, є і залишається бажання забезпечити стабільність у державі заради одного-єдиного: щоб була політична стабільність, за нею економічна стабільність, і щоб ми всі зрозуміли, що різними шляхами хочемо одного: нормального життя і динамічного економічного розвитку.

Я пережив, як то кажуть, шість прем’єр-міністрів, у тому числі і Кінаха. Знаю і недоліки, і ділові якості...

Юлія Жмакіна: Ну, він такий стабілізатор...

Сергій Рижук: Хай він вибачить... Я часом так про себе думав, що така людина може бути тоді керівником і прем’єр-міністром, і міністром, коли все стабільно в державі, коли рівно, тому що він ні вліво, ні вправо особливо. Але і такі люди досвідчені, які пройшли школу, вони потрібні.

Я, не політизуючи цієї теми, хочу сказати, що це крок не до зради. Це моє переконання. Це крок до того, щоб ми перестали, українці, гризтися і не миритися.

Кирило Булкін: Пане Шевчук, для чого антикризовій коаліції Кінах?

Сергій Шевчук: Це природний процес тих, хто в проекті малої партії. От ПППУ – це партія, в якій шанси отримати якісь переваги мають декілька осіб, в першу чергу лідер. Але, оскільки ця партія не може нічого сама здобути, у неї доля бути прилипалом.

Перший раз вони були прилипалами в блоці “За єдину Україну!”. Пізніше були прилипалами в блоці “Наша Україна”. Тоді, коли цей ресурс вичерпується, вони шукають нового тіла.

Більшості оті люди, які зрадили свою позицію, потрібні лише для того, щоб мати, по-перше, арифметичну кількість, яка наближатиметься до 300. Це кожному зрозуміло. Мати 301 голос і тоді робити будь-що: продовжувати свої повноваження ще на один термін (це нова теза нинішніх антикризовиків), вибирати Президента в парламенті або взагалі цю посаду скасовувати.

Мати 301 голос — це їхня мрія. Для цього вони набирають отаких осіб, які не мають стійкості, з тим, щоб після всього просто їх викинути, як те, що вже непотрібно стає.

Кирило Булкін: Серед тих, хто може бути наступними кандидатами на перехід, називають парламентські угруповання Юрія Єханурова, Петра Порошенка та Анатолія Матвієнка.

З нами на прямому зв’язку один із фігурантів цих чуток. Ми спробуємо з’ясувати в нього, чи мають ці чутки під собою підставу.

Пане Матвієнко, сьогодні Ви пообіцяли, що не приєднаєтесь до коаліції. Чому і хто поширює думки про “невдоволену” групу Анатолія Матвієнка, яка готова йти назустріч більшості?


Анатолій Матвієнко: Я думаю, що дискусія з приводу невдоволеності групи, це окрема тема.

Юлія Жмакіна: Тобто, є таки невдоволеність?

Анатолій Матвієнко: Невдоволеність є тим, що ми займаємося не максимально своєю справою. Я заперечую таку політику: чим гірше, тим краще. Я вважаю, що є головна цінність – це Україна. Зараз треба дивитися не на те, хто буде при владі, а як буде жити Україна.

Коли в нас є підстави сьогодні або якісь мотивації казати, що будь-хто, хто зробив для України добре, ми повинні мати сміливість казати, що це є добре. А кожний крок, який є не на користь національним інтересам, має бути адекватно поцінований.

Це просто війна. Війна особистостей нічого Україні не дає. Я за війну — не як за мету, а за війну, як спосіб, якщо це є найбільш ефективний спосіб. Ми, на жаль, вдарилися у війну і сьогодні тішимо увесь світ.

Юлія Жмакіна: Як особисто Ви оцінюєте перехід Анатолія Кінаха в уряд?

Анатолій Матвієнко: Крок Кінаха в моєму розумінні є логічним, і крок Кінаха є відступом від його обов’язків члена відповідного блоку, відповідної фракції.

Це є відступ, який швидше можна трактувати, як угамування своїх власних амбіцій, ніж як якусь логічну користь для України.

Кінах поставив хрест на своєму політичному майбутньому. Кінах поступив зрадницьки стосовно своїх товаришів по фракції. Це в рівній мірі, як і відступ Мороза, як і голосування БЮТ за закон “Про Кабінет Міністрів” – це все один ряд аморальної поведінки.

Кирило Булкін: Зараз пропоную послухати думки політологів щодо можливих наслідків переходу Анатолія Кінаха до уряду.

Ось що сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Кость Бондаренко:


Кость Бондаренко: На сьогоднішній день за великим рахунком з-під Президента, з-під опозиції вибито бізнесову опору.

Другий момент – це те, що Анатолій Кінах показав зелене світло чи показав дорогу іншим своїм колишнім колегам по фракції “Наша Україна”.

Цілком можливо, що за ним можуть піти слідом іще деякі політики. Я не хочу називати їхні прізвища. Але думаю, що найближчим часом ми станемо свідками гучних заяв і скандалів, пов’язаних із виходом деяких політиків зі складу “Нашої України”.

Кирило Булкін: А зараз політолог Олександр Дергачов.

Олександр Дергачов: Передовсім згадаємо, що співпраця з Януковичем розглядалася як можливий варіант для всієї “Нашої України”. Але сьогодні це сприймається в інший спосіб, хоча гасла ті самі.

Так от, коли ми бачили стільки різних комбінацій, домовленостей і зрад в різних таборах, то, начебто, тут не варто драматизувати і показувати пальцем на Кінаха як на зрадника.

Сьогодні йдеться про прагматичний крок певної частки нашої бізнесової бюрократії. Це, звичайно, виглядає як удар по команді Президента, і це певною мірою посилює антикризову коаліцію, уряд.

Але реально це не тягне на той перший крок, який би завершувався формуванням антипрезидентської конституційної більшості.

Кирило Булкін: Пане Шевчук, якщо до цих 17 вимог не будуть прислухатися, які ваші дії, дії опозиції?

Сергій Шевчук: По-перше, не треба прогнозувати, що це станеться. Знаєте, всі думки матеріальні.

Я переконаний, що цього не буде. Але якщо це раптом буде наближатися до критичної межі, то опозиція знайде багатьох прихильників по всіх теренах України для того, щоб вони висловилися, чи згодні вони на такі речі, які замислені стратегами Партії регіонів і деякими іншими.

А це, я ще раз повторю, рішення обрати Президента в парламенті або відміна інституту президентства і інші неконституційні...

Сергій Рижук: Ми дослухаємося до всіх 17 вимог. Але скажіть, 17 вимога – це негайно навести порядок в сільському господарстві... Термін два тижні!

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG