Розмова з ректором Українського вільного університету в Мюнхені А.Кіпою.

Альберт Кіпа: - На превеликий жаль, стан Українського вільного університету сьогодні, особливо, з боку його фінансування є проблемою. Проблематика полягає в тому, що німці, підтримуючи цей університет понад 60 років, зробили це на базі закону, який передбачував, що 5 років після того, як Україна стане незалежною державою, ця допомога буде скорочена і припинена. Так що в 96 році минулого століття Федеральна Республіка Німеччини припинила фінансову підтримку Українського вільного університету, але земля Баварія продовжувала його до минулого року. Вони нам рік перед тим сказали, що Україна вже 15 років є незалежною, і ми вважаємо, що Україна повинна сказати своє слово - чи вона цікавиться Українським вільним університетом, чи ні.

- А чи то правда, пане Кіпа, що Україна немає законодавчого права фінансувати навчальні заклади за кордоном?

- Це правильно, наскільки б я був інформований, що, на жаль, очевидно, є найбільшою трудністю, пов’язаною з цією цілою акцією як такою. Але я тепер якраз, власне, приїхав, і мав переговори з представниками уряду, з деякими міністрами в справі Українського вільного університету. І треба знайти спосіб фінансування цього університету не так через державну підтримку, як за допомогою загальної підтримки з різних джерел України. Як приклад, це може бути співпраця з українськими університетами або створення певного комітету на підтримку Українського вільного університету приватних осіб, підприємців, які були би готові в цьому напрямі допомогти.

Сьогоднішня криза Українського вільного університету полягає в тому, що у нас є негайна потреба на фінансування другої половини 2007 року. Якщо ми зможемо знайти розв’язок цього стану, то тоді в другій половині цього року році могли б укласти на 2008 рік план, який би намітив майбутню співпрацю Українського вільного університету з українськими колами. Тоді, мабуть, почався б новий етап для Українського вільного університету.

Я вважаю, що Українського вільного університету – це є сторінка історії українства поза кордоном України, що він своє, фактично, зробив і може також в нових обставинах сприяти тіснішим українсько-німецьким відносинам, але також і європейській інтеграції України.

- Якими Ви вважаєте Ваші теперішні переговори в Києві – успішними чи, може, якимись іншими?

- Щодо розмов, я б сказав, що є певні плани реалізації тимчасового фінансування Українського вільного університету, який треба було б уточнити - щоб університет не втратив свої права, які є базовані на Баварському законі. У Німеччині землі, а не Федеральна Республіка відповідають за освіту. Перспективи є. Я працюю за принципом: “Contra spem spero”, але тут ключовим є слово “spero”, надія.