Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:47

ОСТАННЯ ІНСТАНЦІЯ. Чи розсудить Конституційний Суд Президента, парламент і Кабінет міністрів?


Надія Шерстюк, Віола Бурда Голова Конституційного Суду Іван Домбровський намагався піти у відставку — йому не дозволили це зробити судді Конституційного Суду, на який зараз покладають останні надії у розв’язанні політичної кризи в державі. Тим часом і коаліція, і Президент вважають, що їхні рішення законні, а рішення опонентів — ні. Президент визнає Центральну виборчу комісію на чолі з Ярославом Давидовичем, а коаліція вважає легітимною поновлену ЦВК на чолі із Сергієм Киваловим. З’ясувати та постановити, на чиєму боці закон, не беруться юристи і кивають у бік Конституційного Суду. Але чи зможе він розв’язати політичний конфлікт?

ГЛАС НАРОДУ:
Чи правильно вчинив голова КС, намагаючись піти у відставку?
Віталій Архипович, пенсіонер, 69 років, Івано-Франківська область:
- Це важко сказати, треба дочекатися ...щоб Конституційний Суд вирішив. Бо зараз мітингами нічого не доб''єшся.
Оксана, студентка медичного університету, 23 роки:
- Я не впевнена, що це принесло б якусь користь. Тому що скільки у нас було відставок суддів, і нічого хорошого вони поки що не принесли.
Микола, держслужбовець:
- Звичайно, правильно зробив. Тому що Президент видав антиконституційний указ розпустити ВР, а тут іншого виходу немає. Якби все було б законно, він би не робив таке.
Валентина, пенсіонерка:
- Не чула...але він правильно робить. Те, що зараз коїться, нікуди не вписується. Це протест людини проти того, що відбувається. Моє покоління, ми боїмося, ми чекаємо лише поганого.
Не представився, держслужбовець:
- Оточення Президента на нього тиснуло чи хто? Нових людей немає. Це ж він лише один хотів піти, а не всі члени Конституційного Суду.


Хотів піти — не дали...

Про можливу відставку голови Конституційного Суду політики, як і громадськість, дізналися не від самого Івана Домбровського, а від Прем’єра Віктора Януковича, він заявив про це на засіданні уряду: “Мені сьогодні стало відомо, що відбувався тиск на голову Конституційного Суду. Наскільки мені відомо, він сьогодні подасть заяву про свою відставку. Це порядна людина, якій ми довіряли!”. Проте згодом члени Конституційного Суду відмовилися прийняти відставку свого голови. І судді почали розгляд подання щодо відповідності Конституції закону про імперативний мандат.

“Хоч як ви, друзі, не сідайте, а музикантів з вас не вийде!”

Володимир Шаповал
(©RadioSvoboda.Ua)
Конституційний Суд не вирішить питання легітимності президентського указу за п’ять або навіть п’ятнадцять днів, як на те сподіваються політики, каже колишній суддя КС, а нині представник Президента в цьому органі Володимир Шаповал: “Це можна прогнозувати, коли з’явиться дитина. А як буде у суді-доповідача це проходити, це вже тиск на суддю, який ще не визначився. Тому виходячи з досвіду, об’єктивно – це не менше, ніж 2 місяці. Якщо це буде дуже пришвидшено, то значить, там герої України!”

Безрезультатне рішення Івана Домбровського подати у відставку пояснюється дуже просто, вважає фахівець з конституційного права і один з батьків Основного закону України Михайло Сирота. На його думку, пан Домбровський розуміє, що в сьогоднішній ситуації суд не в змозі ухвалити жодного рішення, а ухвалювати треба: “Для того, щоб ухвалювати в кризовій ситуації рішення, треба бути не просто спеціалістами, треба бути людьми з високим морально-етичним авторитетом не лише всередині українського суспільства, але й у світовому масштабі. Бо лише це дозволяє протистояти тому тискові, котрий з різних сторін у всіх державах чиниться на суддів Конституційного Суду”.

Михайло Сирота: “...можна мати якісь ілюзії, що КС України, який за 9 місяців не ухвалив жодного рішення, раптом прокинеться і розгребе багатошарову конституційну і політичну кризи”
Ба, більше, припускає Михайло Сирота, якщо суд і ухвалить рішення, чи буде воно виконане незадоволеною стороною? Адже історія вже мала прецедент – у 1993 році Конституційний Суд Росії ухвалив рішення на користь парламенту, але тодішній Президент Борис Єльцин не взяв до виконання це рішення, і в будівлю Державної Думи полетіли снаряди, згадує політичний оглядач Радіо Свобода Віталій Портников.

Російські народні депутати тоді бажали обмежити президентські повноваження, для цього вони збирались ухвалити нову Конституцію. Борис Єльцин також виступав за нову конституцію, але зі збільшеними президентськими повноваженнями. Врешті-решт президент видав указ про розпуск парламенту. На думку експертів, цей документ суперечив Основному закону РФ, але механізм Конституційного Суду тоді не спрацював. Парламент вирішив усунути Єльцина з посади. В країні запанувало двовладдя. Але прямої аналогії з Україною не слід проводити, веде далі Віталій Портников, адже на той час президент Єльцин контролював також і уряд країни. Єльцин наважився розстріляти будівлю парламенту. Невдовзі відбувся новий референдум по Конституції, після якого Росія перетворилася на “суперпрезидентську” республіку. Про демократію європейського зразка в Росії довелося забути.

Конституційний Суд України розпочав діяльність 18 жовтня 1996 року. Своє перше рішення ухвалив 13 травня 1997 року. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обгрунтованості ухвалених ним рішень.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк.


Настрої українських регіонів

Мітинг прихильників коаліції у Дніпропетровську
(©RadioSvoboda.Ua)
Поки Конституційний Суд ще думає над розв’язанням заплутаного клубка Президент-парламент-Кабмін, українські регіони реагують на політичну ситуацію в державі. Так, противники розпуску парламенту на Дніпропетровщині вважають, що країну чекає безлад в економіці, а витрати на дострокові вибори – це марнування коштів. Люди, з якими спілкувалася дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська, стверджують, що цього року економічна ситуація більш-менш стабілізувалася, і рішення Президента про розпуск ВР вони вважають несподіваним і необдуманим. Обласний осередок Партії регіонів запевняє, що бюджет не витримає виборчої кампанії. Там підрахували, що на ці вибори Україна має витратити не менше 400 млн гривень. “Регіонали” переконані, що нових виборів не буде, і Конституційний Суд визнає указ Президента незаконним. Між тим у “Нашій Україні” і БЮТі кажуть, що вони починають готуватися до виборів.

А от більшість мешканців Галичини підтримують рішення Президента розпустити Верховну Раду. Але вони не впевнені, що політична ситуація в державі зміниться. Близько півтисячі львів”ян, переважно це представники політичних партій, прийшли 3 квітня на площу біля Львівської опери. Вони заявляли про підтримку рішення Президента. Однак Майдан-2, до якого закликали місцеві політики, не вдався, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. По-перше, політичні баталії втомили городян, по-друге, напередодні Великодня люди живуть іншим життям. Львівська обласна та міська ради висловили підтримку діям Президента, а ВР, яку розпустив Президент, вважають нелегітимною, як і рішення парламенту про зміну складу ЦВК.

В разі, якщо Конституційний Суд нічого не вирішить щодо Указу Президента, Указ продовжує діяти, каже юрист Віктор Мусіяка. Відтак, якщо судді дотримуватимуться усіх правил і розглядатимуть(якщо все-таки вирішать розглядати) законність Указу про розпуск парламенту два місяці, у цей час всім треба готуватися до виборів і проводити їх. Далі буде...

Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск:

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG