Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:20

Один із польських майстрів писанкарства мешкає неподалік українсько-польського кордону


Єва Поштар Варшава, 6 квітня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Якось так у народі заведено, що писанкарством займаються жінки. Може, це тому, що жінок вважають точнішими і терплячішими від чоловіків. А саме ці риси характеру бажані при малюванні писанок, орнамент яких може складатися з тисячі кольорових ліній. Писанку на курячому яйці виготовляють понад годину, на гусячому — дві. А у Польщі можна зустріти й чоловіка-писанкаря. Один із них живе неподалік міста Любліна.

Малювати традиційні писанки — це непроста справа. Всі знають, що «писанкарство — жіноче діло». Це жінки вміло підбирають традиційні кольори і орнамент, обережно їх відварюють. Для цього потрібен час і терпіння.

Та серед майстрів писанкарства в Польщі є й чоловік. Це Роман Прушинський, який мешкає в селі неподалік міста Любліна. Він малим хлопцем придивлявся, як у їхній хаті збирались перед Великоднем сусіди і розмальовували писанки.

Пан Роман каже Радіо Свобода, що дитиною вчився ходити і малювати писанки одночасно: «У моїй сім’ї традиція передається по чоловічій лінії. Батько родом із села неподалік українсько-польського кордону. Саме там змолоду від місцевих людей він учився малювати писанки. Тому писанки, які я сьогодні розмальовую, насичені мотивами пограниччя».

Роман Прушинський розповів і про свої методи малювати писанки: «В основному малюю писанки технікою „батік“. Орнамент зафарбовую на яйці, починаючи від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Насамперед жовтий колір, потім червоний, помаранчевий або зелений. Тло — це колір чорний, синій або коричневий. Це старовинний метод. Як цікавинку згадаю, що неподалік міста Любліна знайшли такі писанки з десятого—одинадцятого століття».

Мода на традиції

Був час, коли в Європі традиція писанкарства занепадала. Однак зараз у країнах Західної Європи повертаються до фольклору та відроджують народні традиції.

Завдяки цій моді на фольклор пан Прушинський часто їздить на Захід із виставками своїх писанок. Він придивляється до місцевих звичаїв, особливо тих, що стосуються писанок.

На вернісажах пан Прушинський виступає у вишитій сорочці, подібній до української. Польський писанкар Роман Прушинський заперечує, коли Радіо Свобода допитується, де в Україні він придбав вишиванку: «Це вишита сорочка з нашого, люблінського регіону. Вона схожа на українську, бо вишита хрестиком».

Цьогорічні Великодні свята об’єднують Європу: східні та західні християни святкують разом. Для поляків це свято — Вєльканоц, тобто велика ніч, для українців — Велик-день.

Як святкують Великдень у Польщі, чи Великодні традиції в Польщі подібні до українських? Говорить Роман Прушинський: «У нас святкують Великдень подібно, як в Україні: є Вербна Неділя, писанки, святять наїдки. На мою думку, наші Великодні звичаї не дуже відрізняються. Інакші від українських часом лише кольори польських писанок».

Матеріали до теми:

• Щоб Великодній стіл був святковим • Як Великдень на Поліссі святкували і святкують • Луганська писанкарка відродила втрачену техніку розпису • «Путін підтримує тих православних, яких виростила кремлівська номенклатура за останні 60 років» • Майстер-клас із писанкарства • Спільний Великдень для католиків і православних в Італії • СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ
XS
SM
MD
LG