Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:25

Уранові відходи – «бомба уповільненої дії» Дніпропетровщини


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 11 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Влада на Дніпропетровщині не знає, що робити з відходами. Побутові, накопичені ще з нового року, сяк-так вдалося прибрати. Тепер на черзі шкідливіші — промислові та радіоактивні. Їх — мільйони тонн. Вирішувати проблему від сьогодні будуть у щоденному режимі, збираючись на засідання та «круглі столи».

80 млн. тонн. У таке число оцінюють фахівці обсяги радіоактивних відходів на Дніпропетровщині. Їх накопичували упродовж 40 років — у процесі видобутку та переробки урану в Жовтих Водах та Дніпродзержинську.

Більшість небезпечних речовин зберігають прямо у природних ярах та балках без будь-яких спеціальних заходів, тільки одне із 12 сховищ має захисний гідроекран.

Чим небезпечні радіоактивні відходи

Фахівці називають відходи уранового виробництва бомбою сповільненої дії — потрапивши у Дніпро, вони можуть отруїти воду всій Україні. До речі, одне з найбільших сховищ із радіоактивними відходами регіону — Дніпровське — розташоване на березі річки Коноплянки, це за 1 км від русла головної водної артерії держави.

Уже зараз на території Жовтих Вод і Дніпродзержинська є будівлі й магістралі, які визнали зонами локального радіоактивного забруднення. Що робити з тим, що складувалося десятиліттями, влада не знає. Раніше надії покладали на профільну комісію Верховної Ради, яка 14 квітня мала прибути до Дніпродзержинська, щоб вирішити щось із коштами. Однак через зміну політичної ситуації візит скасували.

На Дніпропетровщині переконані: без втручання центральної влади проблему радіоактивних відходів не вирішити. Радник голови облдержадміністрації Григорій Шматков повідомив: «Ухвалене рішення — винести ці питання на державний рівень, на рівень уряду і Верховної Ради. Щоб зробити ці сховища безпечними, треба десятки, може, й сотні мільйонів гривень».

Іноземці пропонують допомогу

Шляхи розв’язання проблеми відходів пропонують іноземці. На засідання координаційної ради з питань екології вони презентували одразу кілька проектів.

Американська компанія АDG розробила технологію термічної переробки відходів. Її вже апробували у США в цілій низці штатів — Мінессоті, Флориді, Каліфорнії, однак годиться вона тільки для побутового сміття.

Німецька фірма NАUЕ пропонує Дніпропетровщині свої послуги у захороненні радіоактивних відходів — зокрема, в облаштуванні полігонів із надсучасних синтетичних матеріалів, але коштуватиме це недешево.

Відтак на жодному з проектів поки не зупинились, розповів керівник однієї з компаній-інвесторів Олег Безпалов: «Є багато інших нових технологій. Вони з’явились не зараз, з’являлися раніше, але чомусь ми і досі жодної нової технології з тих, що з’явились раніше, не використали. Нові технології — це прекрасно, але ми маємо розуміти: на шляху нових технологій стоїть серйозна перешкода — гроші».

Наразі ж дніпропетровська влада домагається змін до природоохоронного законодавства. Голова облради Юрій Вілкул ініціює збільшення штрафів для підприємств-забруднювачів довкілля, а міський голова Дніпродзержинська — пропонує надати колишнім працівникам Придніпровського хімзаводу, де перероблявся уран, статусу «чорнобильців». Однак усі ці рішення — прерогатива парламенту.
XS
SM
MD
LG