Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:25

Моя політика: що думають про владу, політичну кризу і життя в Україні два пересічні українці з двох майданів?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведуча: Юлія Жмакіна
Гості Свободи: Катерина Оболонник (“Помаранчевий майдан”) – мешканка міста Ірпеня (Київщина), домогосподарка, колекціонер стародавніх вишивок; Максим Стріха – філософ, доктор фізико-математичних наук.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Політична криза в Україні затягується. Рішення Конституційного Суду щодо Указу Президента про розпуск парламенту щодня відкладається.

Відтак прихильники і критики рішення Ющенка живуть в одній країні, але у різних її версіях: парламент і уряд працює, ніби указу не було, а опозиція готується до дочасних виборів.

А як дивляться на це все їхні виборці, пересічні люди з різних майданів: помаранчевого і біло-блакитного? Чи беззастережно вони довіряють своїм лідерам? Яку країну хотіли б побудувати? І, головне, що об’єднує і роз’єднує їх, простих людей, у широких кишенях яких паспорти з громадянством “Україна”?

Пані Катерино, чому Ви опинились на майдані?

Катерина Оболонник: По-перше, я хочу сказати всій Україні і помаранчевому майдану, і майдану під голубими знаменами: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Вам відповідали, до речі? Вам відповідали на Майдані Незалежності?


Катерина Оболонник: Відповідали.

Я хочу сказати, що я так, як і всі українці, хочу для свого народу, своїх дітей і внуків, щоб було у них майбутнє, щоб не було у них страху. Тому і на цьому майдані.

У 2004 році теж зі своїми синами була на Майдані Незалежності, а сьогодні нас доля привела на Європейський майдан.

Хочу сказати, що я ще й тому, що підтримую Указ Президента Ющенка про розпуск ВРУ.

Пані Юлія, у Донецьку теж збирався майдан на підтримку Прем’єра і коаліції. Ви ходили на цей майдан?

Юлія Агапова: Я не ходила, тому що я зараз не в Донецьку перебуваю, хоча я з Донецька, але я зараз у Києві, тому я не мала такої можливості брати участь у тих мітингах, які відбувалися в Донецьку.

А Ви ходите на заклики своїх лідерів? Яку Ви точку зору обстоюєте? Чому Ви ходите, якщо ходите, на ці заходи?

Юлія Агапова: У самих мітингах я не беру участі, бо мені треба працювати. Не тільки в мітингах треба брати участь, але й працювати, бо я юрист і займаюся досить важливими справами, які я не можу відмінити через ці політичні події.

Але я, звичайно, спостерігаю за цими подіями і хочу сказати, що, звичайно, в Донецьку більшість підтримує все ж таки коаліцію національної єдності, підтримує свого постійного лідера Януковича.

Але зараз я навіть не можу говорити як юрист, як фахівець справи, тому що це питання, мені здається, вже давно вийшло саме з правового русла, воно вже давно стало політичним.

Єдине, що, мабуть, хочеться побажати усім, в тому числі й суддям КСУ, щоб вони, принаймні, всі зусилля доклали, щоб дотримуватися якомога більше Конституції, законів, щоб це питання вирішувалося правовими методами.

Зараз на зв’язку ще один наш гість. Він, здається, вирушив з Києва додому, в Донецьк.

Пане Ігорю, а чому Ви так раптово їдете з Києва?


Ігор Вергазов: По-перше, ми не їдемо, тільки маємо їхати. По-друге, це не те питання, яке вирішую я.

Пане Ігорю, очевидно, Ви могли б пояснити, чи є якийсь серйозний зміст за тим гаслом і тим прапором “Донецька республіка”, біля якого Ви сиділи біля намету?

Політики по-різному трактують, як воно з’явилося сьогодні на Майдані Незалежності. Помаранчеві політики кажуть, що це чітка орієнтація коаліції на Росію і таке інше.

Що Ви скажете? Що це за “Донецька республіка”?


Ігор Вергазов: “Донецька республіка” – це не партія, це соціальний рух молоді і це один із варіантів розвитку.

“Донецька республіка” – це ніколи не означає сепаратизм, це тільки означає те, що хлопці пам’ятають свою історію, бо багато хто не знає, що така республіка взагалі була, а вона таки була.

Тобто, це вже не перший рік ця тема мусується. Річ у тому, що ці хлопці не хочуть сепаратизму, але ідея федералізації десь в повітрі...

Але ж ваші лідери не озвучують цього. Тобто, ця ініціатива знизу виходить?

Ігор Вергазов: Авжеж.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• ФОТОРЕПОРТАЖ, 11.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»

• У 15-ти вимогах Президента до уряду немає пункту про скасування Указу щодо розпуску парламенту • Віктор Ющенко: Сьогоднішні обставини є найбільш вдалими, щоби провести рішення, на які б за інших часів пішли роки (інтерв’ю Радіо Свобода) • Мінус п’ять. Чим викликаний демарш п’ятірки членів Конституційного Суду? • Україна у центрі уваги європейської спільноти • Українська система створює залежність суддів Конституційного Суду, вважає західний правознавець • Німеччина і ЄС мали б виступити на боці Віктора Ющенка. Судді конституційного суду під тиском (Огляд світової преси) • Єврокомісія пропонує ініціативу «Чорноморська співпраця» • Хто заробляє на політичних туристах?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG