Перші теплі дні багато луганців зустріли на дачах. Для голів садових товариств почалась гаряча пора. Треба домовитись з «Міськводоканалом» про постачання води, узгодити всі питання з енергетиками, потурбуватись про дороги на території товариства.
Як продають і купують дачні ділянки
До того ж із приходом весни до садових товариств заходять і потенційні дачники. Люди запитують, чи продаються у когось ділянки.
Голова садового товариства «Станкостроітєль» Борис Карназєєв розповів: «Огороджена ділянка, 6 соток, дім зазвичай півтора- чи двоповерховий. Там обов’язково має бути піч. Цегляний дім зі світлом, водою. Ця ділянка буде коштувати не менше 4 тисяч доларів. Ділянки з добрими двоповерховими будинками всі вже куплені».
Садові товариства лишаються останнім острівком радянського побуту. Механізм продажу на диво простий: продавець пише заяву, що він виходить із товариства, покупець – заяву про вступ. Вхідний внесок – 150 гривень. Як тільки ви отримали членську книжку, ви є власником ділянки і всього, що на ній збудовано.
Тисяча-дві доларів (звичайна ціна ділянки з невеличким дачним будинком) передаються просто за усною домовленістю, ніяких договорів купівлі-продажу не укладається. Така несучасна простота можлива завдяки тому, що дачі не є приватизованими.
Що спонукає до приватизації
Борис Карназєєв: «Приватизувати варто тільки ті ділянки, на яких будівля велика. Де існує загроза захоплення цих земель так званими «новими українцями», там активно йде приватизація. Або ж там, де поширились чутки, що це необхідно вкрай. Ці чутки пускають компанії, які займаються реєстрацією земельних ділянок, замірами – землевпорядні організації. Приватні, зрозуміло».
Але ж приватизація означає купу паперів, час, згаяний у чергах у бюро технічної інвентаризації та міськвиконкомі, візити землевпорядників… І таке ж саме коло доведеться пройти, якщо ви зберетесь продавати свою дачу. До того ж, у певну суму стане оформлення паперів, а із задекларованої суми треба буде сплатити податки.
Тому у більшості садових товариств дачники не поспішають закріпити за собою право власності. Наприклад, у товаристві «Станкостроітєль» приватизовані лише 3 ділянки із 550.
Неквапливість та економія на БТІ і нотаріальних послугах може зіграти з дачниками злий жарт. Бо сьогодні земля де-факто вже стала товаром. І приватизація – це захист не тільки від «хижих» «нових українців» по сусідству. Це захист від тих, хто у змозі захоплювати землю цілими товариствами.
Як продають і купують дачні ділянки
До того ж із приходом весни до садових товариств заходять і потенційні дачники. Люди запитують, чи продаються у когось ділянки.
Голова садового товариства «Станкостроітєль» Борис Карназєєв розповів: «Огороджена ділянка, 6 соток, дім зазвичай півтора- чи двоповерховий. Там обов’язково має бути піч. Цегляний дім зі світлом, водою. Ця ділянка буде коштувати не менше 4 тисяч доларів. Ділянки з добрими двоповерховими будинками всі вже куплені».
Садові товариства лишаються останнім острівком радянського побуту. Механізм продажу на диво простий: продавець пише заяву, що він виходить із товариства, покупець – заяву про вступ. Вхідний внесок – 150 гривень. Як тільки ви отримали членську книжку, ви є власником ділянки і всього, що на ній збудовано.
Тисяча-дві доларів (звичайна ціна ділянки з невеличким дачним будинком) передаються просто за усною домовленістю, ніяких договорів купівлі-продажу не укладається. Така несучасна простота можлива завдяки тому, що дачі не є приватизованими.
Що спонукає до приватизації
Борис Карназєєв: «Приватизувати варто тільки ті ділянки, на яких будівля велика. Де існує загроза захоплення цих земель так званими «новими українцями», там активно йде приватизація. Або ж там, де поширились чутки, що це необхідно вкрай. Ці чутки пускають компанії, які займаються реєстрацією земельних ділянок, замірами – землевпорядні організації. Приватні, зрозуміло».
Але ж приватизація означає купу паперів, час, згаяний у чергах у бюро технічної інвентаризації та міськвиконкомі, візити землевпорядників… І таке ж саме коло доведеться пройти, якщо ви зберетесь продавати свою дачу. До того ж, у певну суму стане оформлення паперів, а із задекларованої суми треба буде сплатити податки.
Тому у більшості садових товариств дачники не поспішають закріпити за собою право власності. Наприклад, у товаристві «Станкостроітєль» приватизовані лише 3 ділянки із 550.
Неквапливість та економія на БТІ і нотаріальних послугах може зіграти з дачниками злий жарт. Бо сьогодні земля де-факто вже стала товаром. І приватизація – це захист не тільки від «хижих» «нових українців» по сусідству. Це захист від тих, хто у змозі захоплювати землю цілими товариствами.