Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:42

Чи варто дивитись на польсько-російські відносини лише через призму історії?


Єва Поштар Варшава, 11 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Близько 2 роки державні відносини між Польщею та Росією знаходяться в крижаному періоді – важають польські коментатори. До загострення ситуації довів збіг обставин: заборона Росії на продаж польського м''яса, проект побудови в обхід Польщі Північного газопроводу, а відтак Польща наклала вето на переговори Євросоюз-Росія.

Сьогодні в столиці Латвії Ризі проходила зустріч лідерів держав-членів Євросоюзу. Польські оглядачі вважають, що крім сигналів із Польщі про пом''якшення її ставлення до вето, ця зустріч не принесе перелому в польсько-російських відносинах. На перешкоді стоїть історія, а радше її трактування.

Поляки, між іншим, домагаються від Росії визнання злочином проти людства розстрілу в 1940 році загонами НКВД в селі Катинь (біля Смоленська) полонених польських офіцерів. А Росія порушує проблему закриття національної виставки в музеї концтабору Аушвіц /Освєнцім/.

Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію Владіміра Кір’янова, головного редактора російськомовного тижневика "Руський Кур''єр Варшави".

Владімір Кір’янов: "Насамперед з''явилась проблема закриття російської частини виставки в музеї Аушвіц-Освєнцім. Почалась бурхлива дискусія: слушно, чи неслушно її закрили. Потім з''явилась проблема полонених".

У справі виставки в музеї Аушвіц російські публіцисти закидають польській стороні, що, мовляв, вона хоче применшити роль Червоної армії у визволенні концтабору. Керівництво польського музею в Аушвіц вважає, що Росія, готуючи свою виставку, перебільшила кількість радянських жертв, бо невірно зарахувала до числа жертв нацистського концтабору польських громадян – мешканців Західної України та Білорусі, які внаслідок насильної паспортизації в 1939 році стали громадянами СРСР.

Москва згадує про загибель полонених червоноармійців

Про чергову історичну проблему в польсько-російських відносинах було наголошено у вівторок, коли в Москві черговий раз порушили питання про полонених червоноармійців, які загинули в Польщі у 1920-30-их роках.

Владімір Кір’янов: "Вважаю, що коли одна сторона заявляє історичні претензії до іншої, тоді з''являються звинувачення іншої сторони про те, що і Польща має щось на своїй совісті".

Радіо Свобода звернулося також за коментарем до польського історика, доктора Александра Колянчука,

"З архівних джерел, які мені відомі, не виникає, що Польща навмисне хотіла знищити полонених. Молода польська держава не змогла тоді приборкати епідемії тифу, холери, які панували в таборах полонених. Табори могли помістити 5-6 тисяч осіб, але перебувало і по 20 тисяч. В такій ситуації нема що говорити про якісь лікарні, санітарні умови", – зазначив Александр Колянчук.

Для покращання польсько-російських відносин, вважають польські оглядачі, слід спадщину минулого залишити історикам.
XS
SM
MD
LG