Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:10

Україна поза майданами: які настрої панують серед людей?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко та телефоном кандидат психологічних наук Павло Фролов.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: На київських, і не лише, майданах вирують пристрасті.

А що відчувають тим часом люди, не втягнуті безпосередньо у вир політичної боротьби?

Ну, а почну з запитання про соціологічне дослідження, яке проводив Центр імені Разумкова. Я знаю, що це було своєрідне вимірювання настроїв суспільства після президентського Указу про розпуск парламенту.

Отже, які саме запитання ви ставили людям? Михайло Міщенко: Це було телефонне опитування лише в шести містах, в п’яти обласних центрах і Києві.

Ми ставили запитання, чи знають опитувані, що Ющенко видав Указ щодо призначення дострокових виборів, яку з сторін конфлікту, який виник у зв’язку з цим, підтримують опитуванні, а також їхні оцінки щодо того, чи, скажімо, можливі силові зіткнення під час масових виступів, які відбуваються, а також їхнє ставлення загалом до розпуску ВРУ, до можливої відставки уряду, якби вона, звичайно, відбулася, а також до імпічменту.

Щодо міст, то це різні регіони: Львів, Одеса, Вінниця, Дніпропетровськ.

Що показало це опитування?

Михайло Міщенко: Хоча опитування почалося на наступний день після указу і відбувалося з 3 по 5 квітня, проте на той час вже знали у більшості міст більше 90%. За винятком Донецька, де знали 87%, і Одеси, де знали 86%.

Пане Фролов, нинішні часи сприяють політичній активності людей?

Павло Фролов: На мій погляд, більша частина людей порівняно з 2004 роком займає на сьогоднішній день, скоріше, позицію спостерігача. Кількість людей, і за нашими опитуваннями, і за опитуваннями деяких інших центрів, які, скажімо, готові брати участь у масових акціях на підтримку тих чи тих політичних сил, вона мало змінилася.

Тобто, є певний прошарок людей, які дуже активно втягнуті в політику, він не змінюється. А основна маса більшою мірою є розчарована і не висловлює бажання активно брати участь у цих виборах. Їх цікавлять наслідки.

Пане Міщенко, а що показують опитування щодо підтримки людьми чи то Президента, чи ВРУ?

Михайло Міщенко: Тут ми спостерігаємо істотні відмінності поміж містами. Частіше підтримують Президента в тих містах, які голосували під час виборів 2004 року за Ющенка. Скажімо, в Києві підтримують Президента 47%, не підтримує лише 14%, у Львові підтримує 64%, у Вінниці підтримує 47%.

Різниця поглядів на сході і на заході лишається приблизно на тому ж рівні, що була під час президентських виборів 2004 року, потім парламентських в 2006 році, чи є якась динаміка в той чи інший бік?

Михайло Міщенко: Категорично підтримують коаліцію лише в Донецьку. У таких містах, як Одеса і Дніпропетровськ, хоча й громадська думка схиляється більше до підтримки коаліції, однак все-таки там частка тих, хто підтримує коаліцію, і тих, хто підтримує Ющенка, не так істотно відрізняється. Скажімо, в Дніпропетровську 38% підтримує коаліцію, а Ющенка 28%.

Павло Фролов: Щодо цього мені важко говорити, оскільки такої динаміки я спеціально не відслідковував, не говорив.

Я можу погодитися з паном Михайлом, що, дійсно, різниця в ставленні визначається насамперед результатами голосувань на попередніх виборах.

Я хотів би висловити таку думку, що, з одного боку, результати багатьох опитувань свідчать, що люди хотіли б порозуміння між політиками і хотіли б, щоб вони вирішили цей конфлікт шляхом переговорів, а не шляхом виборів, а з іншого боку, ми маємо і такі дані, які вказують на схильність громадської думки до радикалізації...

Так це протилежні речі фактично.

Павло Фролов: Так, протилежні. Тобто, громадську думку можна хитнути і в один, і в другий бік.

Такий, наприклад, факт, який свідчить про схильність громадської думки до радикалізації. Якщо Указ Президента про розпуск парламенту підтримує... Не згадаю зараз цифру. Але якщо б до цього додалася і відставка уряду Януковича в комплекті, тобто більш радикальний був би Президент або таке рішення було кимось прийняте, то в цьому випадку кількість тих, хто підтримав би таке рішення, зростає.

Наскільки психологічно на людей впливає ця ситуація? Чи є у вас якісь такі вимірювання?

Михайло Міщенко: Ми ставили запитання, який настрій у людей, що вони відчувають. Хоча ситуація складна, тим не менше частіше люди відчувають позитивні емоції. Тих, хто говорить, що в них гарний настрій, більше, ніж тих, у кого настрій поганий.

Тобто, це є ще одним свідченням певної дистанційованості людей від політичної ситуації.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• ФОТОРЕПОРТАЖ, 12.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»

• Президент заявляє, що підкориться будь-якому рішенню Конституційного Суду щодо Указу про розпуск Верховної Ради • Марек Сивець: в Україні немає революції • Комітет Європарламенту обговорив ситуацію в Україні • «Ми зацікавлені в тому, щоб Україна була на нашому боці» – євродепутат Ганнес Свобода • Чи не зарано Захід припинив підтримку України? • Політичний компроміс та українські реалії • Кризова економіка. Чи вдарила політична криза по гаманцях простих українців? • Чого хоче Росія в Україні?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG