Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:25

Сурогатне материнство


Олена Солодовнікова Харків, 12 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Харкові з’явилась нова послуга – сурогатне материнство. За винагороду жінки допомагають безплідним парам виносити їхню дитину. Знайти тимчасову матір можна у приватному порядку або звернувшись до спеціалізованого агентства.

Наталі 28 років, два місяці вона носить під серцем чужу дитину. Колишня продавець розповідає, що погодилась на це не тільки заради додаткового заробітку. Каже, що хоче допомогти подружжям, які мріють виховувати сина або доньку.

Свій теперішній стан Наталя називає відповідальною роботою: «Зараз практично неможливо заробити велику суму на житло. Навіть коли працювали я та чоловік. Тому і виникла така думка. Поки я молода, здорова».

Матеріальна сторона

Наталя – одна з 25-ти жінок, які внесені до бази Харківського центру сурогатного материнства. Всі вони пройшли суворий відбір: жінка повинна бути здоровою фізично та психічно та обов’язково мати власну дитину.

За дев’ятимісячну працю майбутні мами отримують 5 тисяч доларів. Закордоном така послуга коштує в п’ять разів дорожче. Тому до центру залюбки звертаються іноземці. За два роки його існування харків’янки виносили майбутніх громадян США, Канади, Австралії та Німеччини.

Багато безплідних пар намагаються знайти тимчасову маму в приватному порядку. Медики попереджають, що такий підхід має окремі ризики. Цю точку зору поділяє і професор кафедри акушерства та гінекології Харківського медичного університету Олександр Феськов: «Ви зараз відкрийте інтернет та там безліч пропозицій від сурогатних матерів. А ми у них знаходимо все, що хочете – від СНІДу до ВІЛ».

Юридичні нюанси

Керівник центру сурогатного материнства Вікторія Чупринова згадує, як одна з родин спробувала вирішити проблему безпліддя за допомогою родичів: «Вони звернулися до сестри дружини. Вона виносила всю вагітність, народився чудовий малюк. Вона отримала усю компенсацію і не віддала дитину».

В українському законодавстві про сурогатне материнство є згадка лише в одній статті Сімейного кодексу. Юрист Антон Новаков розповіла: «При цьому законодавець називає батьками саме тих людей, які є донорами матеріалу, тобто є виробниками яйцеклітини та сперматозоїду».

Однак свідоцтво про народження дитини оформлює породілля. Її порядність – практично єдина гарантія батьків-донорів, вважає Олександр Феськов: «Будь-яка жінка може продати свою дитину. Тобто, вона може написати, що батьками є ця подружня пара, і продати свою дитину».

Моральні аспекти

Православна церква не дає благословення на сурогатне материнство. Особливий гріх – звертатися до нього заради світських цілей, каже священик УПЦ МП: «Я зустрічав таких, які користувалися ним, щоб, вибачте, не було розтяжок, щоб не погладшати. Ось тут, безумовно, негативне ставлення до таких людей».

Представники церкви звертають увагу і на моральний аспект – вагітна жінка та нерідне немовля звикають один до одного. Це підтверджує і сурогатна мама Наталя. Втім, жінка не боїться, що їй буде важко розлучитися з дитиною: «Я думала про це. У мене буде на кого переключити свою увагу та любов. Я буду про нього згадувати, але особливої трагедії не буде».

Наталя вже виховує двох рідних доньок.
XS
SM
MD
LG