Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:11

"На людей подивитись, себе показати!" Новий вид туризму по Україні у розпал політичних сварок вигадала українська влада


Віола Бурда, Надія Шерстюк Вервечкою тягнуться до Києва автобуси і поїзди, везучи людей на майдани — біло-блакитний і помаранчевий. Лише з Луганська до столиці організовано відправили близько п»ятнадцяти тисяч людей, повідомляють у місцевих оседках Партії регіонів. Які причини змушують людей приїжджати до Києва? Чим відрізняються майдани зразка 2004 року і 2007?

ГЛАС НАРОДУ:
Що змушує людей сьогодні виходити на майдан? Гроші чи переконання?
Студент, Олександр,19 років:
- Я думаю, ті, що зараз стоять, вони прийшли за гроші, єдине, що бабульки-дідульки— от вони, може, прийшли висловити свою думку про несправедливість
Валерій Васильович, військовий пенсіонер:
- За гроші. Безкоштовно їх привезли, гроші платять, годують і безкоштовно відвезуть домой. Є люди, які просто за переконання стоять, але таких мало - більше за гроші…
Менеджер, Віка:
- За гроші, але не можна говорити, що немає таких, які за ідею. Я не думаю, що платять багато, але ж щось з того мають
Наталія, пенсіонер:
- Просто, кому нема чого робити, ті стоять і за 50 гривень. Їм же робити нема чого, яка там ідея!
Алла Дмитрівна, домогосподарка:
- Кожний по-своєму розмірковує… Але, бачу, тут молодь, і мені не подобається, що вони не на навчанні, не на роботі, а тут…з пляшками стоять. Я думаю, що вони приїхали здебільшого відпочити, бо не розуміють що є що, і за що треба боротися


«Сто грам і пончик»

Майдан 2004 — це ініціатива громадян. А Майдани дві тисячі сьомого — це ініціатива політиків, вважає політтехнолог Сергій Гайдай. Люди перестали довіряти політикам з обох таборів, і щоб стимулювати народну активність, людей просто підкуповують, обіцяючи їм гроші, харчі і просто можливість подивитися Київ і приємно провести час.

«Тоді три роки тому їхали активні люди, але цінність того Майдану була в тому, що навіть «аполітичні» , як вони себе вважали, люди теж приєдналися.. Піднесення було емоційне, хоча 2004, коли їхали на Майдан, були налаштовані на те, щоб битися… Зараз обидва майдани їхали просто продемонструвати свою наявність, це мирна акція – таким чином політики показують свій електорат. Кияни бачать, хто голосує за Партію регіонів — це люди залежні, ошукані, які живуть на дуже низькому рівні. Тобто, їхні ж політики тримають їх нижче рівня планки: поїздка до Києва і 300 гривень добових – це те, за що таких виборців можна купити».

Великій кількості людей з різнокольоровими прапорами і політичними гаслами радіють продавці продуктових яток у центрі столиці. «Пікетувальники, точніше, голодні пікетувальники нам лише на руку» — каже Любов, продавець хот-догів на Майдані Незалежності. За останній тиждень її щоденна виручка збільшилася в кілька разів:

«Люди ж їсти хочуть – хот-доги добре йдуть, піцца, бутерброди… Пива просять, горілку – але не можна ж продавати..»

А от продавець музичних дисків Вадим, чий бізнес розташований тут же на майдані, біля Головпошти, мітингувальникам не радіє. За його словами, вони відлякують справжніх покупців:

«Нормальні ж любди намагаються зараз обходити майдан, щоб не бачити того, що тут твориться… А ці мітингувальники – ну що вони запитують: «Бутирку», шансон, а про українську музику вони навіть не знають, що є така…»

Юлія Андріївна
Прихильниця Помаранчевого майдану пенсіонерка Юлія Андріївна з Полтавщини приїхала в Київ три дні тому. Ходить на мітинги до помаранчевих на Європейську площу, у проміжку між ними їде додому. У Києві мешкає брат пані Юлії:

«Перший день тут же мітинг був, а вчора тоже тут стояли, а сьогодні вже прийшли подивитися, чи стоїть хтось, бо нам казали, що все ніяких заходів уже не буде, а буде мітинг. Я приїхала на мітинг, і зупинилася у брата, поскільки далі мені треба на Хмельницький, у нас у суботу «гробки», а тоді в неділю вернуся і знов прийду, додому навідаюся і знов сюди… Їхати шість годин, електричками мені, як пенсіонеру, безкоштовно… Я відстояла 2004 року на майдані три тижні, жодного заходу не пропускала. Була в рік, як відчитувався Президент, була в два роки…Для чого? В мене 4 дітей, я хочу покращення життя для них. Діти були на минулому Майдані… »

Мешканка біло-блакитного, коаліційного майдану Валентина Максименко з Одеської області, каже, що приїжджає до Києва зранку, відїжджає ввечері — і так уже кілька днів (для довідки: від Києва до Одеси на автобусі їхати близько 8 годин). Обіцяє стояти доти, доки Президент не скасує Указ. Щодо джерел фінаенсування такого політичного вояжу, то вони, за словами пані Валентини, цілком прозорі:

«Я не могла вдержатись сидіти вдома, коли тут таке свавілля твориться в нашій державі. Президент підписав неконституційний закон, він нас штовхає на перевибори, вони нам зовсім не потрібні – ми хочемо спокійно працювати, жити нормально, виховувати своїх дітей і не сидіти тут, на майдані…Ми вже не перший день тут, і кожен день приїжджаєм …У нас організовані партійні осередки, я вже три роки член Партії регіонів, ми платимо партійні внески, в нас є благодійні організації, і за ці гроші ми приїжджаємо. Працюю в штабі партії…»

Львів—Донецьк: зустрінемося в Києві

У Києві на політичних подіях постійно перебуває близько 100 мешканців Львівщини, яких організовує партія "ПОРА". Інші політичні сили наразі не проводять масових виїздів своїх прихильників до столиці. Подорож до Києва є добровільною, зазнчає місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Проїзд є безкоштовним, люди мешкають у головному офісі партії "ПОРА", тричі їх годують і ще виплачують добові. У столиці люди перебувають по 2-3 дні, залежно від того, як їм дозволяють справи. Переважно радісно погоджуються на партійні пропозиції молоді люди, які в житті ще не бачили столиці своєї держави. Втім, нікого і не примушують – все виключно за власним бажанням.

У донецьку питання «постачання людей» на майдан зазвичай вирішується просто, ділиться технологією донецький кореспондент Радіо Свобода Тарас Москалюк. Керівники регіональних штабів звертаються із проханням про участь людей у мітингах до керівників великих підприємств. Зі свого боку обіцяють платити від 100 до 130 гривень, забезпечують квитками та харчуванням. Серед вічних активістів багато пенсіонерів – за гроші вони підтримують не тільки Партію регіонів, а й комуністів із соціалістами.

«Так, – каже Тарас Москалюк, – було з моєю мамою-пенсіонеркою: дзвонили додому із штабу і пропонували. Вона відмовилася, бо вже здоров»я не те…»

«Роздача» грошей починається вже в поїзді, видає їх керівник групи. Може бути неповний вагон, але керівники груп теж на цьому наживаються – вони завищують кількість мітингувальників, і отримують гроші на більшу групу. Різниця – в кишеню. Якщо керівництво підприємства погодило зі штабом масову поїздку робітників, то їм надаються відгули.

Проте представники політичних сил з обох таборів відкидають припущення про "платну" участь людей у мітингах. БЮТівці говорять, що їхні прихильники стоять на Європейській площі безкоштовно, людей лише забезпечують ночівлею у наметах і харчами. А у Партії регіонів стверджують, що в деяких областях люди вишиковуються в чергу, щоб потрапити до автобусів і поїздів на Київ. Партія фінансує проїзд активістів до столиці і триразове харчування. На цьому рівні, кажуть біло-блакитні, їхня грошова підтримка обмежується.

"Розтління населення дурними грошима", — так називає нинішні акції протесту письменниця і філософ Оксана Забужко. Хтось, на її думку, приїжджає до Києва через матеріальну скруту, з метою трохи заробити, хтось через елементарну цікавість побачити столицю.

«Я вчора проїжджала повз Майдан і чула, як говорила дитина: «А навіщо голосувати?» А ці дорослі! Які оплатили дітей, щоб вони стояли і дитячими голосочками говорили всілякі бздури, нібито протестуючи проти виборчого права, при тому, що вони абсолютно несвідомі того, що вони роблять… І, можливо, діткам теж видається важливим, що вони стоять на сцені з такими великими дядями, але, я перепрошую, можливо, в мені говорить жіноче –материнське, але я думаю, що цих дітей, яких розтлівають таким чином, прости Господи, Бог їх покарає…»

Загалом, розмірковує Оксана Забужко, не треба до політичних туристів ставитися зневажливо – більшість дорослих приїхали не від доброго життя. Краще ж заробити грошей на майдані, аніж спускатися в шахту, не знаючи, чи вийдеш звідти:

«Звичайно, є такий ефект як роздратування київського бюргера, чия естетика глибоко ображена людьми, котрі приїздять з провінції і поводяться так як вони поводяться в себе в райцентрах: кидають сміття, лузають насіння...Але це питання культури…»

Плюсів у політично-туристичному заробітчанстві годі шукати, каже Оксана Забужко, недобре це, коли люди самі визнають свою продажність. За даними тільки Партії регіонів, до Києва вже прокаталися від 13 до 15 тисяч «туристів». Але протистояння політиків триває і допомога «людських мас» ще буде потрібна як невід»ємний аргумент у чварах та антураж для підтримання іміджу демократичної країни. Тобто такої, де все вирішує народ.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG