Є у психології поняття, що відображає одну з найважливіших характеристик особистості – ступінь її самостійності, незалежності, активності. Фахівці називають це терміном локус контролю. Локус контролю – це якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за все, що відбувається в її житті, зовнішнім силам (це так званий зовнішній чи екстернальний локус контролю), або власним здібностям і зусиллям (внутрішній чи інтернальний локус контролю).
Відповідно до цього розрізняють два типи людей – інтерналів і екстерналів. Інтерналів характеризує впевненість у собі, наполегливість, незалежність, врівноваженість, схильність до самоаналізу. Вони вважають, що всіма своїми здобутками зобов’язані самим собі. Але у невдачах і помилках звинувачують також лише себе. Психологічні спостереження свідчать, що інтернали частіше досягають успіху в творчій і професійній діяльності, та й в особистому житті, схоже, щасливіші.
Екстерналів же вирізняє невпевненість у собі, нерішучість, тривожність і підозріливість. Вони більш конформні і менш толерантні, а відповідальність за свої невдачі схильні перекладати на інших людей, обставини чи долю. Звичайно, в чистому вигляді інтерналів та екстерналів практично не існує. У кожній людині є частка впевненості в своїх силах і частка сумніву, психологічної залежності від інших осіб чи обставин.
На думку фахівців, формується локус контролю в процесі виховання і соціалізації людини. Щоправда, дехто вважає, що ця риса є не стільки індивідуальною, скільки національною особливістю. У цьому плані цікаві дослідження, що проводилися в 90-тих роках минулого століття в країнах Західної і Східної Європи. Виявилося, що для менталітету мешканців Заходу більш характерною є опора на власні сили, тоді як на Сході яскраво вираженою є психологічна залежність від зовнішніх обставин. Проте дослідження в об’єднаній Німеччині показали, що мешканцям її східної, посткомуністичної частини також притаманна «східна» модель. Тож, очевидно, справа не лише в національності.
Нас, звичайно ж, найбільше цікавить психологічна налаштованість українців. Тож наступного разу ми поговоримо саме про цей хитромудрий локус контролю наших співгромадян.
Відповідно до цього розрізняють два типи людей – інтерналів і екстерналів. Інтерналів характеризує впевненість у собі, наполегливість, незалежність, врівноваженість, схильність до самоаналізу. Вони вважають, що всіма своїми здобутками зобов’язані самим собі. Але у невдачах і помилках звинувачують також лише себе. Психологічні спостереження свідчать, що інтернали частіше досягають успіху в творчій і професійній діяльності, та й в особистому житті, схоже, щасливіші.
Екстерналів же вирізняє невпевненість у собі, нерішучість, тривожність і підозріливість. Вони більш конформні і менш толерантні, а відповідальність за свої невдачі схильні перекладати на інших людей, обставини чи долю. Звичайно, в чистому вигляді інтерналів та екстерналів практично не існує. У кожній людині є частка впевненості в своїх силах і частка сумніву, психологічної залежності від інших осіб чи обставин.
На думку фахівців, формується локус контролю в процесі виховання і соціалізації людини. Щоправда, дехто вважає, що ця риса є не стільки індивідуальною, скільки національною особливістю. У цьому плані цікаві дослідження, що проводилися в 90-тих роках минулого століття в країнах Західної і Східної Європи. Виявилося, що для менталітету мешканців Заходу більш характерною є опора на власні сили, тоді як на Сході яскраво вираженою є психологічна залежність від зовнішніх обставин. Проте дослідження в об’єднаній Німеччині показали, що мешканцям її східної, посткомуністичної частини також притаманна «східна» модель. Тож, очевидно, справа не лише в національності.
Нас, звичайно ж, найбільше цікавить психологічна налаштованість українців. Тож наступного разу ми поговоримо саме про цей хитромудрий локус контролю наших співгромадян.