Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:23

“Двійка всім”: чи вплине на українських політиків резолюція ПАРЄ?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: Виконавчий директор фонду “Відродження” Євген Бистрицький та телефоном – народний депутат України 5-го скликання Євген Корнійчук (БЮТ).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: Парламентська Асамблея Ради Європи схвалила резолюцію під назвою «Функціонування демократичних інституцій в Україні», в якій висловила стурбованість політичними подіями, що відбуваються в Україні останнім часом.

Серед пунктів, які викликають занепокоєння ПАРЄ – це відсутність незалежних противаг, що дозволили ключовим державним установам відчувати себе над законом; використання неповнолітніх у вуличних акціях; брак фінансування для можливого проведення дострокових виборів та недоліки чинного законодавства у цій галузі; невиконання судових рішень вищими офіційними особами.

В останньому пункті резолюції Асамблея підтвердила свою готовність допомогти Україні подолати нинішню кризу усіма можливими способами.

Які наслідки матимуть висновки ПАРЄ? Чи вплинуть вони на українських політиків?

Шановні гості, чи з усіма положеннями резолюції ПАРЄ ви згодні? Євген Бистрицький: Я прочитав її. Ви знаєте, здоровий глузд і мінімальна демократична звичка або навички підказують: вона є тим документом, якого треба дотримуватися. Якщо це можливо.

Все питання в тому, хто і як в Україні зможе і буде здатний його дотримуватися.

Чому я так говорю? Не просто тому, що мені так подобається. По-перше, в цих умовах, в яких опинилися наші політичні еліти і з ними все суспільство, мусить бути якась єдина, остання точка опори.

Як би ми зараз не говорили про КСУ, як би ми не говорили про корумпованість і неправдивість нашої судової системи, в тому числі КСУ, як би ми не говорили про впливи на суддів КСУ, все-таки, я думаю, треба зупинитися.

Те, що говориться в резолюції, влада єдиного органу, конституційного правосуддя, КСУ, має ґрунтуватися та поважатися. Тут просто немає виходу.

Євген Корнійчук: Я позитивно оцінюю і вдячний ПАРЄ за те, що вони приділили багато часу для розгляду українського питання. Безумовно, що їх погляд корисний для української еліти.

Але хочу звернути увагу на те, що в його висновках є деякі суперечки. Вони говорять про те, що ми маємо дотримуватися Конституції, з одного боку, а надалі про те, що Конституція є найбільшим джерелом політичного протистояння. Тобто, говорячи про те, що документ не є досконалим і його треба доопрацьовувати, вони просять його дотримуватися.

Я розумію, що для іноземних політиків дуже важко розібратися в ситуації, оскільки навіть українським, які живуть тут і користуються щоденно, тобто вживають ці норми, намагаються їх застосовувати, досить важко також їх застосовувати правильно.

Пане Корнійчук, чи відчуваєте ви свою відповідальність за ті суворі оцінки, які українські інститути влади отримали в резолюції?

Євген Корнійчук: Я належав до опозиції останній рік. Саме стосовно опозиції, тобто БЮТ, бо опозиція сьогодні у нас складається з двох опозиційних сил, я не побачив ніяких жорстких застережень.

Я думаю, що щодо вимог опозиції відносно імперативного мандату, то там є певні застереження. Але є українська специфіка, яка говорить про те, що партійні фракції в парламенті без імперативного мандату на сьогоднішній день нам побудувати буде дуже важко.

Але я в цілому погоджуюся з тим, що, наприклад, тиск на судову владу жодною із гілок влади сьогодні неприпустимий.

Пане Бистрицький, як Ви вважаєте, то це послідовність, адже це весь час так, чи це нерозуміння українських реалій?

Євген Бистрицький: Це абсолютна послідовність демократично налаштованої більшості в ПАРЄ.

Крім того, давайте підходити до цього документу, як він є. А як він є? Річ у тім, що ПАРЄ – це міжпарламентська фактично асамблея або форум, який об’єднує представників дуже різних країн, скажімо, з нам дуже відомих депутатів з Росії і з Грузії. Очевидно, що вони мають різні загальні світогляди і підходи, і ідеології.

Тим не менше, на що я хотів би тут звернути увагу? Не просто читати резолюцію. Що дуже принципово і важливо для нас в Україні? По-перше, не просто неприйнятно для них імперативний мандат, щоб він був (це послідовна позиція Венеціанської комісії, демократії європейської), а вони висловлюють занепокоєння, що, скажімо, 60 днів навіть замало, недостатньо.

Чому? Бо треба створити умови для вільних і чесних виборів. У цій резолюції вони наголошують: зараз фактично є короткозорі змагання за особисту користь, немає гарантії демократії, відсутність противаг.

Як це можна зробити? Як можна, скажімо, досягти цього? Наголошується: потрібна дискусія, вирішення кризи через дискусію, терміново поновити роботу (слово незрозуміле) Конституції. Вони кажуть: до рівня європейських стандартів.

Треба, щоб вибори були добре організовані через законні процедури, вільні і чесні, тобто справедливий вибір людей. Вони говорять, що потрібно організовувати різні форми прозорої підготовки до виборів.

Для мене, як представника громадянського суспільства, це принципово. Чому? Бо короткий термін для виборів, який відпущений, він не дає нам прості речі зрозуміти, майбутнім виборцям, а саме: кого обираємо, на яких платформах і з якими програмами, яка буде відповідальність тих, кого ми обрали, чи можна буде їх, скажімо, відізвати, що робити з ними. Ми можемо попасти в ту саму “пєрєдрягу”, в якій ми зараз перебуваємо.

Резолюція ПАРЄ якраз допомагає зрозуміти, що давайте ми підготуємо ці вибори. Це не значить опортуністична позиція. Ні, ні в якому разі. Це позиція достатньо розважлива, яка допомагає щось збагнути тут.

У нас є слухач.

Добрий вечір!


Слухач: Добрий вечір!

Мене звати Данило. Я з Харкова телефоную вам.

А чи вважаєте ви, що в Європі справжня демократія? Що вона повинна мати вигляд як саме такого тихенького вирішення всіх питань?

На мою думку, наприклад, демократія повинна супроводжуватися постійною боротьбою між гілками влади, між людьми.

Євген Корнійчук: В Європі набагато старіша політична культура. Справа не в тому, що вона спокійна, вона виборювалася роками. При наявності цієї політичної культури не може бути бійки, не може бути образ. А ми зараз у ВРУ, на жаль, перейшли на особисті образи.

Ну, зрозуміло, але це не зовсім вірно. Аби всі політичні партії, які пройшли в парламент, дотримувалися своїх програм і зобов’язань перед виборцями, я впевнений, що проблем було б набагато менше.

Євген Бистрицький: Про “тихеньку” демократію в Європі, то дуже просто. Прослідкуйте за поїздками Тоні Блера по Великобританії. Він постійно їздить, говорить, переконує, переконує, скандали бувають, він їздить... Якщо це назвати “тихенька”...

У нас ніхто з наших керівників, принаймні, я не бачив, щоб стільки їздив і переконував. Це і є демократія, коли є раціонально виставлені аргументи, коли є обґрунтування, коли він кожну деталь розказує, доказує, щоб свою правоту довести.

Або ще приклад. Я був кілька років тому у Франції. Біля маленького готелю, де я жив, ішов натовп, причому такий натовп, який змітав все на своєму шляху. Якщо це “тихенька” демократія, то можливо.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• ПАРЄ закликала Україну вирішити конфлікт через вибори або через компроміс • Все крутиться довкола Конституційного суду; Мішель Платіні: «Польща і Україна заслужили цей чемпіонат» (європейська преса) • «…Верховна Рада буде неповноважною» — адвокат Сергій Власенко • Мандатом по парламенту • Опозиція закликає українців зібратися на «другий Майдан» • Опозиція діє • Янукович каже, що не боїться нових виборів і не виключає імпічменту Ющенка

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG